«ЗАТВЕРДЖЕНО» Наказом директора ______________
№ від 20___
р.
Директор
ІНСТРУКЦІЯ № 1
з охорони праці
щодо надання долікарської допомоги потерпілим
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Життя і здоров’я людини часто
залежить від того, чи надана йому термінова допомога і наскільки швидко
і кваліфіковано вона йому надала
1.2. При всіх нещасних випадках
потерпілий повинен звернутися сам чи за допомогою товариша в медичний заклад. Якщо потерпілий втратив свідомість чи не може пересуватись, необхідно терміново
викликати швидку допомогу
1.3. До прибуття лікаря чи швидкої
допомоги потерпілому необхідно надати долікарняну допомогу.
1.4. Перша медична допомога - це
комплекс термінових заходів, що проводяться при нещасних випадках і
раптових захворюваннях, направлених на припинення дії пошкоджуючого фактора, на усунення
явищ, які загрожують життю, на полегшення страждань та підготовку потерпілого
до відправки в л
1.5. Перша
медична допомога - це найпростіші медичні дії, що виконуються безпосередньо на місці
пригоди терміново після травми. Вона надається, як правило, не медичними
особами, а працівниками, що на момент пригоди знаходяться поруч,
безпосередньо на місці пригоди або поблизу від нього. Оптимальним строком надання першої медичної допомоги визначається термін - 30 хвилин після
травми.
2. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЛЮДИНІ, ЯКА НАДАЄ ПЕРШУ ДОПОМОГУ
2.1. Для набуття необхідних знань та досвіду надання першої медичної допомоги кожен повинен пройти відповідне
навчання.
2.2. Людина, яка надає допомогу повинна знати:
- основні ознаки порушення життєво важливих функцій організму людини;
- загальні принципи надання першої
допомоги і її прийоми у відповідності до характеру одержаного потерпілим пошкодження;
- основні способи перенесення і евакуації потерпілих.
2.3. Людина, яка надає першу допомогу, повинна вміти:
- оцінити стан потерпілого і
визначити, якої допомогу він в першу чергу потребує;
- забезпечити вільне проходження дихальних шляхів;
- виконувати штучне дихання та закритий масаж серця і оцінити їх ефективність;
- тимчасово зупиняти кровотечі шляхом
накладення джгутів, тісної пов’язки, пальцевого затиснення судин;
- накладати пов’язку при пошкодженні
(пораненні, опіках, відмороженні);
- іммобілізувати пошкоджену частину
тіла при переломах кісток, важко забитих місцях, термічному ураженні;
- надавати допомогу при тепловому і сонячному ударі, утопленні, гострому отруєнні, без свідомому стані;
- користуватись аптечкою першої допомоги.
3. ПОСЛІДОВНІСТЬ НАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ
3.1. Визволити потерпілого від подальшого впливу на його організм пошкоджуючих факторів, які загрожують
здоров’ю і життю потерпілого (звільнити від дії електричного струму, винести із зараженої
зони, загасити одяг, що горить, витягнути з води), при необхідності винести на
свіже повітря, визволити від одягу, що заважає диханню.
3.2. Оцінити стан потерпілого.
3.3. Визначити характер і ступінь пошкодження, для чого оголити пошкоджену частину тіла або
зняти з потерпілого весь одяг. Роздягати та одягати потерпілого треба обережно,
не викликаючи больового відчуття або повторного пошкодження
3.4. Виконати необхідні заходи з рятування потерпілого в порядку терміновості (відновити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, накласти пов’язку, тощо
3.5. Визвати швидку допомогу чи
лікаря, або вжити заходів для транспортування потерпілого в найближчий медичний заклад.
3.6. Підтримувати основні життєві функції до прибуття медичної допомоги.
4. ПЕРША ДОПОМОГИ ПРИ ОТРУЄННІ
4.1. природний газ
– безбарвний, значно
легший за повітря, малотоксичний, якщо не містить шкідливих домішок вище допустимих норм.У разі великої концентрації природного газу у повітрі через зменшення вмісту кисню, суміш газу із
повітрям діє задушливо.
При отруєнні газом необхідно з'ясувати причину та
місце витоку газу і усунути його дію на людей, забезпечити доступ свіжого
повітря до потерпілого, холодне обливання голови і дати понюхати нашатирного спирту. У разі втрати свідомості та порушенні серцевої діяльності зробити штучне дихання та
зовнішній масаж серця. Викликати лікаря
4.2. Основні прикмети отруєння - це
порушення свідомості, дихання та серцевої діяльності.
Отруєння
етиловим спиртом
зустрічається досить часто при вживанні його в надмірній кількості; смертельна доза цієї речовини становить близько 0,6 -
0,7 л. Смерть від сп’яніння настає під час сну від зупинки дихання та роботи серця.
4.3. Більш небезпечною речовиною є
метиловий спирт
який
нагадує етиловий за смаком і запахом. Дуже невеликі його дози призводять до
сліпоти і смерті. Перша допомога при спиртових отруєннях - винести
потерпілого на свіже повітря і викликати у нього блювання шляхом
натискання пальцем на задню частину язика. Якщо потерпілий в свідомості, йому можна дати випити 3 склянки теплої води чи
чашку міцної кави.
4.4. Для одоризації природного газу на об'єктах електричних мереж використовується
одорант - етилмеркаптан
Меркаптани в
малих концентраціях викликають головний біль і нудоту. У великих концентраціях вони
діють на центральну нервову систему, спричиняючи судороги, параліч і смерть від
зупинки дихання.
При легкому отруєнні одорантом постраждалому необхідні
свіже повітря, спокій, міцна кава або чай. При сильній нудоті аміназін (0,025), трифтазін (0,005), а також вітаміни В6 (10 мг), РР (22 мг), С (100 мг). При втраті свідомості необхідне негайне вдихання зволоженого кисню (крізь
маску або носові катетери), вдихання нашатирного спирту на ватці. При зупинці
дихання – штучне дихання способом “рот в рот”.
У разі подразнення слизових оболонок очей, порожнини
рота і носа – рясно промити 2% розчином соди, закапати нісдекілька крапель 2% розчину ефедрину або 0,05% нафтизину. При попаданні
на шкіру - ретельно обмити теплою водою з милом. У подальшому –
лікування у лікаря.
4.5. При вживанні
кислот або лугів
, помилково чи з метою самогубства, спостерігається роз’їдання стінок стравоходу і шлунка, що може
викликати її прорив. При подібних отруєннях ковтання викликає сильний біль,
голос стає хрипким, спостерігається болючий кашель і блювота з кров’ю.
Потерпілий відмічає біль в середині грудної клітки і під грудьми. Перша
допомога - дати випити велику кількість води і викликати блювання.
Потім потерпілому дають молоко, рослинну олію, яєчний сирий білок і
маленькі шматочки льоду.
4.6. При підозрі на
харчові отруєння
треба викликати у потерпілих блювання після того, як
вони вип’ють воду чи блідо-рожевий розчин марганцівки у великій кількості. Потім треба розтовкти кілька таблеток активованого вугілля, змішати їх
з цукром і водою і дати проковтнути.
Якщо відома протиотрута, потрібно дати її. При втраті
свідомості від будь-якого отруєння треба покласти потерпілого на бік і бути готовим до
виконання штучного дихання.
4.7. Дуже багато
газів
, які викликають отруєння при їх вдиханні, вони дають найрізноманітніші картини отруєння.
Кожному працівнику потрібно знати, які гази, що використовуються на його виробництві, можуть становити небезпеку при їх виході
в атмосферне повітря. Також слід знати головні симптоми
таких отруєнь і першу допомогу при них.
Підозра на отруєння газами виникає при появі однакових
симптомів одночасно у кількох працівників, що знаходяться поруч.
Найчастішими проявами отруєння є головний біль, запаморочення, нудота, шум у вухах, сонливість і втрата свідомості. Багато газів викликають подразнення дихальних
шляхів, що проявляється кашлем, ядухою, печією в носі, горлі. Також деякі
гази здатні викликати біль у животі та кишкові розлади (ацетон, ртутні сполуки
та ін.), відчуття сп’яніння (пари бензину, ацетону та ін.), серцебиття
(вуглекислий газ), збудження (сірководень) тощо. При отруєнні газами
можуть виникати розлади психічної діяльності, тому потерпілих не можна залишати
без нагляду. Деякі гази можуть не мати якого-небудь запаху, що робить їх
особливо небезпечними. Серед них -
оксид вуглецю (чадний газ),
що утворюється при неповному згорянні, зокрема при роботі автомобільного двигуна, і
накопичується в закритих приміщеннях. Першою допомогою
є негайне винесення потерпілого із зони отруєної атмосфери і звільнення
його від зайвого одягу. Якщо є умови, проводять інгаляцію киснем. Треба бути готовим до
виконання штучного дихання.
5. ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ КРОВОТЕЧАХ
5.1. Кровотечі, при яких кров витікає
назовні із рани чи природних отворів тіла назовні, прийнято називати
зовнішніми. Кровотечі, при яких кров скопичується в порожнинах тіла, називаються
внутрішніми.
5.2. Зовнішня кровотеча помічається легко, але слід пам’ятати про можливість і внутрішньої кровотечі
внаслідок хвороби чи закритих травм тулуба, голови.
5.3. Симптомом втрати до 1 л крові -
блідість, частий пульс, слабкість і спрага. При більш тяжких крововтратах, крім того, відмічається неспокій, часте дихання, потім - втрата свідомості
5.4. Кров із артерії яскраво-червоного
кольору, витікає поштовхами (пульсує). Потрібно швидко придавити артерію пальцем
вище місця пошкодження.
Знайти її під шкірою можна за пульсацією. На рану
потрібно покласти чисту тканину, на неї - тканинний валик (наприклад,
нерозгорнутий бинт) і міцно прибинтувати з метою створення тиску на пошкоджену судину. Якщо кровотеча
з кінцівки досить сильна, треба накласти джгут накінцівку вище місця кровотечі і стягнути його шляхом закручення до зупинки кровотечі.
Якщо після накладення декількох витків джгута
кровотеча не зупиняється, необхідно додати ще декілька витків, накладаючи більш туго. Дуже
перетягувати кінцівку джгутом не можна, так як при сильному стисненні можуть пошкодитись нерви.
Використовують спеціальний джгут, зроблений з еластичної гуми, чи джгут з підручного
матеріалу. До джгута треба прикріпити
записку із зазначенням точного часу накладання
, тому що більше двох годин влітку і години у холодну пору тримати
його не можна, так як при більш тривалому часі може виникнути омертвіння
обезкровленої кінцівки.
5.5. Кров із вени темна, витікає безперервним струменем.
5.6. Кров з капілярів точиться
окремими краплями. На ділянку рани в цих випадках треба накласти давлючу пов’язку.
5.7. При пошкодженні вен шиї пов’язку треба зробити герметичною - підкласти між нею і
шкірою лист поліетилену. Якщо виникла сильна носова кровотеча, слід обережно проштовхнути в ніс
великий шматок марлі, просочений 3%-ним перекисом водню.
5.8. При тяжких крововтратах треба
підняти вгору всі кінцівки потерпілого , який лежить на спині, а голову трохи
опустити.
5.9. Якщо потерпілий в свідомості і
не має поранень органів черевної порожнини, йому дають пити теплий чай чи
воду. Рекомендується вживання соляно-содового розчину (1 чайна ложка солі та
0,5 ложки соди на 1 літр води) та алкоголь у невеликій кількості.
6. ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ ПОРАНЕННЯХ
6.1. Рани - механічне порушення
цілісності шкіри чи слизової оболонки, а іноді й більш глибоких тканин - зустрічаються
досить часто. Небезпечність ран полягає в кровотечі тав інфекції. Правильна обробка ран скорочує терміни їх загоєння і запобігає виникненню ускладнень.
6.2. Обробку ран необхідно проводити,
по можливості, вимитими руками, за допомогою бинта, вати, марлі чи чистої
тканини. Рана супроводжується болем і кровотечею. При сильній кровотечі перш за все необхідно її зупинити.
6.3. Для надання першої допомоги при
пораненні необхідно відкрити індивідуальний пакет, який є в аптечці, у
відповідності з тими правилами, які надруковані на його упаковці. Якщо індивідуальний
пакет відсутній, то для пов’язки можна використати чисту носову хустину, чисту тканину і т.ін. Накладати вату безпосередньо
на рану не можна
6.4. При відсутності дезінфікуючого
розчину достатньо накрити рану марлею, покласти зверху шар вати та перев’язати бинтом. Якщо такий розчин є (йод, спирт, бензин та ін.), то ним змащують тільки шкіру навколо
рани. В саму рану можна вливати тільки 3%-ний розчин перекису водню. Інші
розчини, воду, мазі, порошки, вату вводити туди небезпечно.
6.5. Не можна прибирати з рани згустки крові, сторонні
тіла , та як це може визвати сильну кровотечу.
6.6. Якщо з рани виступають внутрішні
органи (кишка, мозок, кістка), їх прикривають марлею, але не вправляють.
При великих ранах кінцівок поранену кінцівку необхідно зафіксувати Якщо рана
забруднена землею, необхідно терміново звернутись до лікаря для введення протиправцевої сироватки.
7. ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ УРАЖЕННІ ЕЛЕКТРИЧНИМ СТРУМОМ
7.1. Ураження електричним струмом
виникає при його проходженні крізь організм людини і складається із
загальних і місцевих проявів
7.2. Загальні прояви електротравми виникають від дії струму, насамперед на нервову систему.
В момент проходження електричного струму завжди
спостерігається судорожне скорочення скелетних м’язів, що ускладнює
будь-які дії потерпілого, навіть якщо він залишається в свідомості. Так , якщо
потерпілий тримає дріт руками, його пальці так сильно стискуються, що витягти дріт з
його рук стає неможливим.
7.3. При більш тяжких ураженнях ,крім втрати свідомості, виникає порушення дихання і роботи серця. Місцеві прояви електротравми нагадують термічні опіки.
7.4. Звільнення потерпілого від дії
електричного струму треба проводити із дотриманням заходів власної безпеки,
якщо напруга не перевищує 1000 В.
7.5. Першою дією того, хто надає
допомогу, повинно бути негайне відключення електричного струму вимикачем,
рубильником чи викручуванням запобіжників. Якщо це неможливо, треба перерізати
чи перерубати електричний провід. У випадку неможливості відключення струму потерпілого слід відтягнути від джерела струму.
Для цього використовують підручні
предмети, які не проводять струм - сухі дерево, вовну,
тканину.У всіх випадках треба діяти однією рукою, замотаною в тканину, другу тримають за спиною.
7.6. Якщо напруга перевищує 1000 В,
наближатися до потерпілого без спеціальних засобів захисту небезпечно. У цих випадках використовуються діелектричні рукавички, чоботи і килимок. Можна
також застосовувати ізолюючу штангу або кліщі. Якщо дихання у потерпілого відсутнє, треба
проводити штучне дихання (див.”Оживлення”). Якщо, крім того, немає пульсу на
шиї, одночасно роблять закритий масаж серця.
7.7. Місцеві прояви електротравми треба обробляти так, як і температурні опіки. У всіх випадках необхідно негайно
викликати швидку медичну допомогу.
8.
ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ ОПІКАХ
термічнi опiки
8.1. Опіки виникають при дії на шкіру
високої температури, викликаються полум’ям, гарячою рідиною чи розігрітими предметами. При великих за площею та сильних опіках страждає не тільки шкіра
і підшкірна клітковина, але й весь організм.
В таких випадках від болю і порушення обміну речовин стан потерпілого погіршується.
Легкий
ступінь опіків проявляється почервонінням шкіри, яке потім зникає. При більш
глибоких опіках на шкірі утворюються пухирці. В найтяжчих
випадках місце опіку обвуглюється.
8.2. Перш за все потерпілого треба
винести із зони дії високої температури і погасити одяг, що горить, водою
чи обгорнути товстою тканиною.
8.3. Головною небезпекою при опіках є
опіковий шок, потрапляння на опікові поверхні мікробів та інфекційні
ускладнення. Тому подальша обробка обпечених повинна проводитися в чистих
умовах. До них не можна торкатися руками, відривати клаптики одягу, проколювати
пухирці. Обпечені поверхні треба прикривати марлею або чистою тканиною, краще стерильною. Будь-яких
інших маніпуляцій, в тому числі міцного бинтування, проводити не можна. Потерпілого
треба загорнути у ковдру. Якщо він знаходиться у свідомості, його треба напоїти
великою кількістю рідини , тонізуючими напоями, дати алкоголь та
знеболюючі ліки.
тепло
8.4. Тепловий удар виникає при
перегрiваннi органiзму в непровiтрюваних примiщеннях, задушливому i жаркому середовищi. Першими симптомами теплового удару є головний бiль, слабкiсть,
шум у вухах, спрага, нудота. Шкiра стає червоного кольору, температура тiла пiдвищується
до 40-41,5°С.
8.5. В бiльш тяжких випадках виникає
блювання, судоми i втрата свiдомостi. Потерпiлого термiново виводять чи
виносять на свiже повiтря в прохолодне мiсце, знiмають зайвий одяг, дають випити
холодної води, накладають на голову тканину, змочену холодною водою. В бiльш тяжких
випадках роблять обливання холодною водою і загортають у мокре простирадло. Треба слiдкувати за
диханням потерпiлого, якщо вiн знепритомнiв, i бути готовим до виконання
штучного дихання (див. “Оживлення”).
хiмiчнi опiки
8.6. Хiмiчнi опiки викликаються
мiцними кислотами i лугами, якi потрапляють на шкiру чи слизовi оболонки.
Якщо не надати першу допомогу, опiки можуть поглиблюватись протягом 20-30 хвилин.
Ще одна вiдмiннiсть вiд температурних опiкiв - нечасте виникнення пухирцiв на
шкiрi, тому що глибина хiмiчних опiкiв бiльша. Дуже
важливо відразу з’ясувати
, кислотою чи лугом викликано опiк i чи не
може ця речовина отруїти весь організм при всмоктуваннi її в кров.
8.7. Першою допомогою є негайне видалення одягу,
просоченого хімічною речовиною. Шкiру в дiлянцi опiку промивають
великою кiлькiстю води. Потiм на шкiру потрiбно накласти марлю чи чисту тканину,
яка просочена речовиною -нейтралiзатором.
8.8. При кислотному опiку
застосовують 4%-ний розчин питної соди (2-3 ложки на 1 л води), при
лужному - слабкий розчин лимонної чи оцтової кислоти (концентрована кислота
розводиться приблизно в 10 разiв), або сiк лимона. Потерпiлому
забезпечується спокiй. Внутрiшньом’язово потрiбно увести двi ампули анальгiну,
якщо це не можливо , дати випити двi таблетки анальгiну.
8.9. При хiмiчних опiках очей
негайною допомогою має бути промивання великою кiлькiстю води при вiдкритих очах.
9. ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ ОБМОРОЖЕННІ
9.1. Відмороження виникає внаслідок
дії холоду на тіло, особливо в умовах вологого повітря і вітру. В легких
випадках потерпілого заводять до теплого приміщення і вміщують відморожену кінцівку,
після легкого розтирання, в таз з водою кімнатної температури. Поступово
температуру води підвищують до теплої (40-50°С), але не гарячої.
9.2. Потерпілий
при цьому повинен рухати відмороженою кінцівкою і пити гарячу воду. При відігріванні з’являється біль, який швидко проходить, чутливість шкіри відновлюється, а білий її колір змінюється, на рожевий чи червоний. Після цього кінцівку витирають, протирають розчином спирту
та вкривають вовняною тканиною. Але якщо колір шкіри залишається білим, а біль посилюється,
це вказує на більш тяжке відмороження. В такому випадку подальше відігрівання
треба припинити , витерти її на сухо і вкрити вовною ,продовжуючи відігрівання інших ділянок тіла
і пиття гарячої рідини.
9.3. При загальному охолодженні
організму з’являється відчуття слабкості і сонливості, потім потерпілий втрачає свідомість. Його потрібно помістити у ванну з водою кімнатної температури, яку підвищують до теплої
(40-50°С), але не гарячої. Якщо це неможливо, потерпілого миють теплою
водою або обкладають грілками, поступово підвищуючи температуру води. При поверненні
свідомості потерпілому дають пити теплий чай, воду і
невелику кількість алкоголю.
10. ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ УТОПЛЕННІ
10.1. В легких випадках утоплення, коли в дихальні
шляхи попала незначна кількість рідини, достатньо заспокоїти і зігріти
потерпілого. Але в тяжких випадках, коли потерпілого витягаютьз води непритомним, необхідно негайно почати проведення оживлення. Перш за все треба звільнити дихальні
шляхи від води. Для цього тулуб потерпілого нахиляють головою вниз, а пальцями перевіряють,
чи не має в роті і глотці сторонніх предметів. Якщо дихання відсутнє, то
відразу проводять штучне дихання . Якщо також відсутній пульс на шиї, одночасно роблять закритий
масаж серця. Треба бути готовим до виникнення блювання, тому що в шлунок
потрапляє велика кількість води. При блюванні голову потерпілого
повертають набік, потім очищають ротову порожнину марлею чи тканиною і
продовжують оживляти . Сигналом до припинення оживлення є поява трупного
заклякнення і трупних плям.
11. ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ ПЕРЕЛОМАХ, ВИВИХАХ, РОЗТЯГНЕННІ СУХОЖИЛЛЯ
11.1. Перелом - це порушення цілісності кістки. Ознаки перелому кістки - різкий біль, набрякання в місці травми, зміна форми пошкодженої кістки. В ділянці перелому кістка рухома, як
у суглобі, зміщення відламків кістки супроводжується хрустом та посиленням болю.
11.2. Але при переломі без зміщення
відламків перелічені симптоми можуть обмежуватись болем, який посилюється при рухах. Якщо перелом відкритий і є зовнішня кровотеча, у першу чергу треба її зупинити.
11.3. Потерпілому потрібно
забезпечити спокій і дати дві таблетки анальгіну. До ділянки перелому
треба обережно прикласти лід у поліетиленовому мішечку чи тканину, змочену холодною
водою. Крім того, необхідно знерухомити як пошкоджену кістку, так і прилеглі до
неї суглоби вище та нижче місця перелому. При переломі плеча чи стегна
потрібно зафіксувати два нижчележачих суглоби (крім ліктя чи коліна, ще
кисть чи стопу). Знерухомлення виконується підручними матеріалами або
спеціальними шинами, які міцно прибинтовують до кінцівки. При повній відсутності підручних матеріалів постраждалу ногу треба прибинтувати до здорової ноги, а руку до
тулуба.
12. РОЗТЯГНЕННЯ ЗВ'ЯЗОК І ВИВИХИ У СУГЛОБАХ
12.1. Ці види пошкоджень виникають в
ділянці суглобів при надмірно сильних та неприродних рухах кінцівок і
викликають біль та тимчасову непрацездатність.
12.2. Розтягнення чи розрив зв’язок найчастіше виникають у колінному і голінковому суглобах. У момент пошкодження
виникає різкий біль, який інколи посилюється через деякий час внаслідок крововилива.
Ділянка суглоба набрякає, крізь шкіру просвічує синець. Суглоб болючий при дотиках, але потерпілий не втрачає здатності до пересування.
12.3. Вивих - це стійке зміщення
кісток у суглобі, коли суглобні поверхні перестають стикатися частково чи повністю. Вивихи найчастіше
зустрічається в плечовому та кульшовому суглобах.
Зв’язки при цьому розриваються, а кістки розходяться і
займають неприродне положення. Вивихнутий суглоб набрякає і змінює
зовнішній вигляд, що легко побачити при порівнянні його з протилежним суглобом.
Обсяг рухів у пошкодженому суглобі знижений , кожен рух викликає біль. Першою
допомогою при обох видах травм є накладання холодного компресу на травмований суглоб.
При розтягненні чи розриві зв’язок треба накласти тугу пов’язку. Вивихнуту
кінцівку треба зафіксувати в тому положенні, яку вона
прийняла, самостійно вправляти її не слід.
Потерпілого треба негайно направити до лікарні.
13. ОЖИВЛЕННЯ
13.1. Необхідність оживлення
потерпілого виникає при різноманітних тяжких травмах, утопленні, ураженні електричним струмом, гострих отруєннях, інфаркті міокарду, крововтратах і т.ін.
13.2. При зупинці серцевих скорочень і дихання настає клінічна смерть, яка, якщо не проводити оживлення, через 5-7
хвилин переходить в біологічну смерть. Безсумнівними ознаками біологічної смерті
є помутніння рогівки ока та її висихання. При здавленні ока пальцями з боків
зіниця звужується, стаючи схожою на котячу. Пізніше з’являються трупне
заклякнення м’язів голови та трупні плями синюватого кольору в нижчележачих ділянках
шкіри.
13.3. Якщо настала біологічна смерть, проводити оживлення немає сенсу. При зупинці дихання перестає рухатись грудна
клітка, повітря не виходить із рота чи носа, що перевіряється дзеркалом або
ниткою.
13.4. Штучне дихання здійснюється методом “рот до рота” чи “рот до носа” після перевірки стану
ротової порожнини та глотки. Потерпілому, що лежить на спині, однією рукою
підіймають шию, а другою закидають голову, затуляючи при цьому ніс. Той, що проводить
оживлення, робить глибокий вдих, міцно притуляє свій рот до рота
потерпілого (можна через марлю чи тонку тканину) та з силою
видихає. Грудна клітка потерпілого при цьому розширюється. Потім треба дати
повітрю вийти з легень і через 3- 5 секунд повторити все знову. При зупинці
серця пульс не виявляється.
13.5. Закритий (непрямий) масаж серця здійснюють двома руками, поклавши кисті рук одна на одну,
шляхом досить сильних поштовхів нижньої частини грудної клітки з періодичністю
60 за хвилину. Якщо оживлення проводять двоє, то після одного штучного
вдиху треба зробити 4 поштовхи. Якщо надає допомогу один, то після 3
вдихів він робить 15 поштовхів грудної клітки. Оживлення треба робити відразу на місці події, не
чекаючи прибуття медичних працівників.
14. ТРАНСПОРТУВАННЯ ПОТЕРПІЛИХ
14.1. При тяжких пораненнях і
раптових захворюваннях необхідна термінова доставка потерпілого в
лікувальний заклад. Якщо це неможливо здійснити службою швидкої медичної допомоги,
треба транспортувати потерпілого власними силами. Транспортування повинно бути швидким
і безпечним для пораненого. При цьому можна використовувати носилки або підручні
предмети. Найбільш швидким і зручним є перевезення потерпілого транспортними засобами, але йому треба надати правильне
положення.
14.2. Положення потерпілого при
транспортуванні залежить від виду травми. Сидячи доставляють
потерпілих із порівняно легкими пораненнями обличчя і рук. В лежачому
положенні на спині транспортують поранених, що мають травми
голови, хребта чи кінцівок, але не втратили свідомості.
14.3. При
пошкодженні таза і відкритих пораненнях черевної порожнини рекомендується положення на
спині із зігнутими в колінах ногами. Напівсидяче положення з
витягнутими ногами надають при пораненні шиї і значних пораненнях
рук. Напівсидяче положення, але із зігнутими в колінах ногами, треба
надавати при закритих травмах чи
захворювання органів черевної порожнини і при пораненнях
грудної клітки. При значній втраті крові і тяжкому стані пораненого необхідне положення на спині з піднятими
до гори ногами і руками, але опущеною головою.
14.4. Якщо поранений знепритомнів, його транспортують лежачи на боці, але при травмах хребта треба надати йому положення лежачи на животі з поверненою набік головою.
15.1. Глибокі поранення грудної
клітки, що проникають в грудну порожнину, небезпечні, передусім,
порушенням дихання. Якщо повітря заходить крізь рану в плевральну порожнину, легеня
здавлюється і виключається з акту дихання. Це явище має назву “відкритий
пневмоторакс”. При відкритому пневмотораксі рана “дихає” - повітря з шумом
входить та виходить крізь рану, чутно присмоктування повітря при вдиху, а
під час видиху чи кашлі з’являються пухирці крові. Перша допомога полягає
в накладенні на рану герметичної пов’язки. Спочатку треба накласти на рану
лист поліетилену чи прогумованої тканини, потім - марлеву пов’язку, яка
клеїться до тіла лейкопластиром. Далі грудна клітка міцно бинтується.
Потерпілому надають напівсидяче положення і забезпечують спокій.
15.2. Закрита травма грудей часто супроводжується переломами ребер і грудини. При цьому виникає біль в місці перелому, що посилюється при кашлі і глибоких вдихах. Ускладнення подібних
переломів - поранення легенів та інших органів грудної порожнини гострими відламками кісток.
Потерпілому надають напівсидяче положення із зігнутими в колінах ногами, забезпечують повний спокій і
прикладають холод до місця пошкодження.
Для зменшення болю грудну клітку треба декілька разів стягнути рушниками чи широким бинтом. Дають випити 1-2 таблетки анальгіну чи інших знеболюючих.
16. ТРАВМИ
ЧЕРЕПА
16.1. Черепно-мозкові травми
виникають при падінні з висоти, ударах твердими предметами, при
транспортних катастрофах. Струс головного мозку зустрічається найчастіше. Його
ознаки - хоча б короткочасна втрата свідомості, нудота чи блювання,
слабкість. Потерпілий не пам’ятає подій перед травмою та моменту травми,
він скаржиться на запаморочення, шум в вухах, сонливість, можливе
порушення зору. Удар головного мозку - більш тяжка травма, при якій, крім струсу,
виникає пошкодження окремої ділянки мозку. Всі симптоми струсу виражені сильно,
до них додаються інші порушення - чутливості, руху в кінцівках, ковтання
тощо. Найсерйозніше ускладнення травми черепа - здавлювання мозку. При
ньому після відновлення свідомості знов настає погіршення стану через
крововилив у мозок.
16.2. Першою допомогою є охолодження
голови шляхом прикладання мішечка з льодом. Потерпілий повинен знаходитись
у максимально спокійному та зручному положенні на спині з дещо піднятою головою
та верхньою частиною тулуба . Якщо
потерпілий в свідомості, йому дають випити дві таблетки дімедролу.
16.3. Якщо він знепритомнів, треба
запобігти попаданню блювотних мас в дихальні шляхи - покласти потерпілого
на бік, підтримуючи потерпілому голову. Госпіталізувати необхідно навіть при покращенні його
стану.
17. ТРАВМИ
ХРЕБТА
17.1. Травми хребта виникають при
падінні з висоти, насильних поворотах тулуба чи шиї, ударах в ділянку
хребта, обвалах землі та породи в шахтах та на будівництві, падінні на землю
при ожеледиці. Підозра на перелом хребта виникає при різкому болю
в якомусь відділі.
17.2. Головна небезпека такої травми
- пошкодження спинного мозку, що загрожує довічною інвалідністю. Симптоми
такого пошкодження - неможливість піднятися і розпрямити сечовий міхур і
пряму кишку. Ці симптоми можуть виникнути відразу чи розвиваються поступово. Можливий шок.
17.3. Головною особливістю першої
допомоги при травмах хребта є максимально обережне переміщення і транспортування потерпілого. Краще це робити на твердому щиті при положенні на спині
з невеликим тканинним валиком під попереком. Якщо він втратив свідомість, йому
надають положення лежачи на животі з поверненою набік
головою.
17.4. При перекладення потерпілого не
можна допускати прогинання чи поворотів його тіла, тому таку операцію
повинні виконувати 3-4 чоловіка.
17.5. Можна переносити потерпілого на звичайних носилках, обладнаних твердою підкладкою. При травмах шийного відділу хребта
голову треба покласти на валик, зроблений з одягу. При цьому голову не можна нахиляти чи закидати. Треба бути готовим до виконання штучного
дихання при його зупинці. У випадку блювання голову
потерпілого обережно повертають вбік.
18. ТРАВМИ ЖИВОТА
18.1. Проникаюча травма живота небезпечна пораненням органів черевної порожнини. Відмічається
сильний біль, але кровотеча з рани несильна. Інші симптоми залежать від
поранення конкретного органа, що описано нижче.
18.2. Потерпілому треба забезпечити повний спокій у горизонтальному положенні на спині із зігнутими
в колінах ногами. Органи, які випали через рану (наприклад, петля кишки), не
можна вправляти назад, їх треба накрити зверху чистою,
краще стерильною, марлею.
18.3. Закрита травма живота виникає
внаслідок прямої дії пошкоджуючої сили на органи черевної порожнини. Травми внутрішніх органів при цьому не супроводжуються зовнішньою кровотечею. При
розриві порожнистого органа (наприклад, шлунку) відмічається сильний біль у всіх
відділах живота. Пізніше виникає помірне підвищення температури і прискорення
пульсу, риси обличчя загострюються. М’язи черевної стінки напружуються,
часто виникає блювання. При розриві печінки чи селезінки біль виражений не так різко. Виникає сильна внутрішня кровотеча.
Відмічається блідість, слабкість, спрага, частий пульс. При пошкодженні нирки, крім того, спостерігається
почервоніння сечі.
18.4. Потерпілому треба забезпечити повний спокій
у напівсидячому положенні. Не можна їсти, пити і ковтати ліки,
а на живіт треба покласти мішечок з льодом чи холодний компрес.
Інструкцію розробив
Завідувач кабінетом
_________________
____________
(підпис) (прізвище
та ініціали)
З інструкцією ознайомлений та отримав:
« » 2020
«ЗАТВЕРДЖЕНО»
Наказом директора _________________
№ від 20___
р.
Директор
ІНСТРУКЦІЯ № 2
з охорони праці для вчителя біології
1. Загальні вимоги інструкції
1.1. Дія інструкції поширюється на вчителів
біології (далі – працівників)
1.2. Положення інструкції з охорони
праці є обов'язковими для виконання усіма працівниками, які проводять заняття з
учнями в кабінеті біології.
1.3. Здійснювати навчання в кабінеті біології дозволяється особам, які:
· досягли віку 18 років, пройшли обов'язковий періодичний медичний огляд, при відсутності будь-яких медичних протипоказань для проведення
роботи в кабінеті біології;
· мають вищу або
середню спеціальну освіту або відповідний досвід роботи у
закладах освіти;
· пройшли вступний інструктаж, інструктаж з електробезпеки з присвоєнням I групи допуску;
· ознайомлені
з інструкціями щодо експлуатації засобів оргтехніки (принтери, сканери, джерела безперебійного живлення тощо), вивчили цю інструкцію.
1.4. Учитель приймає необхідні міри для створення здорових і безпечних умов проведення занять, забезпечує виконання інструкцій
з безпеки життєдіяльності, санітарно-гігієнічних заходів, забезпечує безпечний стан робочих місць та
навчального обладнання.
1.5. Робоче (постійне) місце працівника
знаходиться в окремому кабінеті, який обладнано комп’ютером, достатньо
освітленому природнім та штучним світлом.
1.6. Під час роботи вчитель використовує: мікроскопи, колби, пробірки, тверді сипучі реактиви, комп’ютер, копіювальну техніку.
1.7. Працівник, який здійснює роботу в кабінеті біології, зобов'язаний дотримуватися Правил внутрішнього
трудового розпорядку, режиму роботи школи. Режим роботи кабінету біології визначається
розкладом занять, затвердженим директором закладу.
1.8. Небезпечними факторами при здійсненні роботи в кабінеті
біології є:
· фізичні
( статична електрика; ультрафіолетове випромінювання; висока температура
повітря в приміщення; іонізація повітря ; висока напруга в електричній мережі;
технічні засоби навчання; система вентиляції приміщення; різне
лабораторне обладнання;
· хімічні (пил; шкідливі речовини, які можуть використовуватися при проведенні демонстраційних дослідів,
лабораторних і практичних робіт);
· біологічні
(патогенні та умовно-патогенні мікроорганізми, які присутні у різних
біологічних культурах – кімнатні рослини);
· психофізіологічні (підвищена напруга уваги; високі інтелектуальні та емоційні навантаження).
1.9. Працівник зобов'язаний своєчасно інформувати про всі виявлені несправності в кабінеті
заступника завідувача філії №3 з НВР закладу та внести запис
до журналу заявок.
1.10. Вчитель повинен дбати про
особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючих працівників та учнів у процесі виконання будь-
яких робіт чи під час перебування на території закладу освіти.
1.11. Під час пересування по
території закладу повинен користуватися пішохідними стежками, очищеними
від льоду та снігу (у зимовий період), повільно, не допускаючи падіння. Під час
знаходження в приміщенні користуватись зручним одягом і взуттям на безпечних підборах, бути обережними при
пересуванні сходовими маршами та підлогою.
1.12. Працівник повинен
знати і дотримуватися правил особистої гігієни. Перед початком роботи і після
перерв в роботі необхідно мити руки з милом.
1.13. Працівник повинен вміти
користуватись вогнегасником, який повинен бути в справному стані та
знаходитись в легкодоступному місці, знати шляхи евакуації.
1.14. В кабінеті біології на видному
місці повинна бути розміщена інструкція з безпеки життєдіяльності для учнів.
1.15. Не використовувати в
навчальному кабінеті будь-які саморобні нагрівальні прилади з відкритою
спіраллю.
1.16. Не зберігати в навчальному кабінеті
будь-яких розчинів та реактивів у тарі без відповідних етикеток.
1.17. Тверді сипучі реактиви, що використовуються для демонстраційних дослідів, дозволено брати зі склянок тільки за
допомогою совочків, ложечок, шпателів та пробірок.
1.18. В кабінеті повинна бути аптечка укомплектована необхідними медикаментами та матеріалами.
1.19. Перед початком кожного
навчального року необхідно провести з усіма учнями первинний інструктаж з безпеки життєдіяльності з обов'язковим внесенням запису до відповідного журналу.
1.20. Перед початком проведення кожної лабораторної та практичної роботи необхідно провести з усіма учнями інструктаж з обов'язковим внесенням запису до журналу обліку проведення занять.
1.21. У разі отримання травми учнем працівник повинен негайно проінформувати шкільного
медичного працівника та заступника директора. При необхідності - працівник
зобов'язаний надати домедичну допомогу потерпілому.
1.22. За порушення даної інструкції з охорони праці працівник несе персональну відповідальність згідно з
чинним законодавством.
2. Вимоги безпеки перед початком роботи
2.1. Необхідно візуально перевірити справність електропроводки, лабораторного і сантехнічного обладнання, системи
вентиляції, меблів, оргтехніки).
2.2. Необхідно перевірити
правильність обладнання робочих місць учнів та свого власного робочого місця (встановлення стола, стільця) і, при необхідності, провести необхідні зміни з метою виключення
неправильних поз і тривалих напружень м'язів тіла.
2.3. Перевірити стан дверей, вікон,
підлоги, обладнання (наявність пошкоджень, які заважають переміщенню), освітлення,
справність меблів у кабінеті ( стільці, столи, дошки, шаф), надійність кріплення
стендів.
2.4. Відсторонити учнів від виконання
роботи у разі виявлення будь-яких невідповідностей їх робочих місць встановленим вимогам, а також при неможливості виконати зазначені підготовчі роботи.
3. Вимоги безпеки під час роботи
3.1. Під час проведення роботи в кабінеті біології необхідно виконувати всі положення даної інструкції з охорони праці, правила експлуатації обладнання, оргтехніки та пристосувань.
3.2. Працівник, який здійснює
роботу в кабінеті біології, зобов’язаний забезпечити:
· підтримання
належного порядку і чистоти на своєму робочому місці, а також на робочих місцях всіх учнів;
· проведення інструктажу всіх
учнів з техніки безпеки з обов*язковим внесенням запису до відповідного
журналу перед початком виконання лабораторних і практичних робіт з використанням учнями
будь-якого лабораторного обладнання;
· вимагати дотримання усіма
учнями вимог відповідних інструкцій з безпеки життєдіяльності при проведенні занять у кабінеті
біології, а також при проведенні лабораторних і
практичних робіт;
· дотримання санітарних вимог на робочих місцях учнів;
· дотримання встановлених режимом робочого часу, регламентованих перерв у роботі, виконання рекомендованих фізичних вправ з урахуванням вікових особливостей учнів.
3.3. Під час проведення робіт в кабінеті заборонено:
· закривати обладнання паперами і якимись сторонніми предметами;
· допускати скупчення великої кількості паперів на робочих місцях;
· допускати потрапляння рідин на поверхні обладнання;
· проводити самостійне відкриття і ремонт будь-якого обладнання;
· залишати без нагляду включене або працююче обладнання, прилади, оргтехніку;
· залишати відкритими водопровідні крани, ємності зі шкідливими речовинами;
· залишати учнів у кабінеті одних без нагляду.
3.4. Під час відкривання вікон необхідно простежити за відсутністю протягів, які можуть спричинити розбиття віконного
скла.
4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
4.1. Вимкнути електроживлення в тій послідовності, яка встановлена інструкціями з експлуатації обладнання.
4.2. Прибрати використані препарати
до спеціально відведених місць, призначених для їх зберігання.
4.3. Проконтролювати приведення учнями до належного порядку робочих місць.
4.4. Забезпечити організований вихід учнів з кабінету.
4.5. Ретельно вимити руки з милом.
4.6. Перекрити крани водопостачання, закрити всі вікна, вимкнути освітлення.
4.7. При виявленні будь-яких
несправностей меблів, обладнання, порушень цілісності вікон, необхідно
повідомити заступника завідувача філії №3 з НВР закладу та внести запис до
журналу заявок
5. Вимоги безпеки при виникненні
аварійних ситуацій
5.1. У разі виникнення аварійних ситуацій у кабінеті біології, таких як замикання
електропроводки, прорив водопровідних труб,
задимлення, поява сторонніх запахів тощо, які можуть спричинити травмування та (або) отруєння учнів, працівник, що здійснює роботу в кабінеті біології, зобов'язаний:
· при можливості, відключити несправне обладнання від електромережі;
· екстрено
евакуювати з кабінету усіх учнів, керуючись при цьому схемою евакуації і дотримуючись максимального порядоку, зберігаючи спокій, запобігаючи виникненню паніки серед
учнів;
5.2. Залишаючи приміщення при
евакуації, необхідно перевірити, чи не залишилися в кабінеті біології чи лаборантській кімнаті учні, зачинити вікна, вимкнути світло, щільно закрити двері.
5.3. При ураженні кого-небудь з учнів
електричним струмом, терміново вжити всіх можливих заходів щодо звільнення його від дії електричного струму шляхом відключення електроживлення, негайно звернутися
до медичного працівника закладу, за необхідності, надати потерпілому домедичну допомогу.
5.4. При появі сторонньої особи, яка застосовує протиправні дії щодо безпеки життєдіяльності оточуючих, викличте поліцію (102).
5.5. У випадку травмування дітей або працівників під час освітнього процесу звернутися до медичного працівника, викликати швидку допомогу (103), та за потреби, надати домедичну допомогу, повідомити батьків.
5.6. У разі загрози або у разі виконання
терористичного акту, слід керуватися відповідним затвердженим Планом евакуації та інструкцією про порядок дій при загрозі та виникненні надзвичайної ситуації терористичного характеру.
Дії працівника при наданні домедичної допомоги.
Надання домедичної допомоги треба починати з оцінки загального стану потерпілого.
1. У разі
різкого порушення або відсутності дихання, зупинки серця негайно
зробити штучне дихання та зовнішній масаж серця, викликати швидку медичну допомогу
2. Дії при ураженні електричним струмом:
- необхідно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електрообладнання від джерела живлення, а при не можливості відключення відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал;
- за відсутності у потерпілого
дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий
(зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать
про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані оживлення необхідно починати негайно, після чого викликати швидку допомогу.
3. Дії при пораненні:
- для надання домедичної допомоги при пораненні необхідно промити рану перекисем водню та накласти на рану стерильний перев'язувальний матеріал і
перев'язати її бинтом;
- якщо індивідуального пакету немає, то для перев'язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну тканину тощо.
4. Дії при переломах, вивихах, ударах, розтягненні:
- при переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку закріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою хустки до шиї і прибинтувати до тулуба;
- при передбачуваному переломі черепа (несвідомий стан після удару
голови, кровотеча з вух або рота) необхідно прикласти до
голови холодний компрес (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою);
- при підозрі перелому хребта необхідно потерпілого обережно покласти на дошку, щоб тулуб не перегинався, з метою уникнення ушкодження спинного мозку;
- при переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні,
рухах необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.
5. Дії при теплових опіках:
- при опіках вогнем, парою, гарячими предметами ні в якому разі не можна проколювати пухирі, які утворюються, та
перев'язувати опіки бинтом;
- при опіках першого ступеня та другого ступеню (почервоніння) уражене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом, або холодною проточною водою 10-15 хвилин;
- при опіках третього та четвертого ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов'язкою
та викликають лікаря.
6. Дії при кровотечі:
- для того, щоб зупинити капілярну
кровотечу необхідно накласти на рану тиснучу стерильну пов’язку;
- при сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов'язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, за допомогою згинання кінцівок у суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою,
при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.
7. Перша допомога при ураженні хімічними речовинами:
• якщо хімічна речовина рідка, її треба негайно змити проточною водою протягом 15-30 хв. та накласти на
шкіру марлю чи чисту тканину, яка просочена речовиною
- нейтралізатором;
• при кислотному опіку застосовують 4%
розчин питної соди (2- 3 ложки на 1 літр), при лужному-
слабким розчином лимонної чи оцтової кислоти;
• якщо хімічна речовина
потрапила в очі, слід промивати їх холодною водою протягом 15-30 хв. Око треба
розплющити, а струмінь води спрямовувати до його внутрішнього куточка;
• якщо речовина суха, її треба струсити чи зняти сухою ганчіркою (і ніколи не здувати, щоб порошинка не
потрапила в очі);
• тільки після цього уражене місце промивають водою;
• діти потребують негайної госпіталізації навіть при незначному ураженні хімічними речовинами;
• за перших ознак отруєння слід викликати швидку допомогу;
• до лікарні треба взяти посуд та етикетку від хімічної речовини, яка викликала отруєння.
8. Перша допомога при
укусах комахами, плазунами, собаками:
• при укусах комахами місце укусу необхідно обробити дезінфікуючим засобом, дати дитині антигістамінний
препарат, якщо з’явилися ознаки вираженої алергічної реакціі, необхідно звернутися
до лікарні.
• при укусах собакою обробити
рану дезінфікуючим розчином і накласти стерильну марлеву пов’язку та обов’язково звернутися
до лікаря. По можливості, знайти хазяїна собаки і встановити наявність щеплення;
• при укусах кліщами місце
укусу змазати вазеліном та обов’язково звернутися за допомогою
до лікаря;
• при укусах змій зробити туге
бинтування вище місця укусу, забезпечити мобілізацію кінцівки, прикласти холод, випити велику кількість рідини та обов’язково звернутися
до лікаря.
Інструкцію розробив:
Завідувач кабінетом ______________ ____________________
(підпис) (прізвище
та ініціали)
З інструкцією ознайомлений та отримав:
« » 2020
«ЗАТВЕРДЖЕНО»
Наказом директора _______________
№ від 20___
р.
Директор
ІНСТРУКЦІЯ № 3
з
охорони праці для учнів у кабінеті біології (первинний)
1. Загальні положення
1.1. Дана інструкція призначена для учнів, які займаються в кабінеті біології. До занять в кабінеті допускаються школярі,
які ознайомилися з інструкцією з охорони праці для учнів у кабінеті біології
(первинний інструктаж).
1.2. Дотримання вимог цієї інструкції
з техніки безпеки для учнів у кабінеті біології обов'язкове для
всіх учнів, які працюють в кабінеті біології.
1.3. Учні повинні спокійно, не кваплячись, дотримуючись дисципліни та порядку, заходити та виходити з
кабінету біології.
1.4. Учні зобов'язані дотримуватися даної інструкції з охорони праці для учнів у кабінеті біології, дотримуватися правил
пожежної безпеки, знати місця розташування первинних засобів гасіння пожежі,
місце знаходження медичної аптечки з набором необхідних медичних препаратів та перев'язувальних засобів для надання
першої допомоги при травмах.
1.5. Не дозволяється присутність
сторонніх осіб в кабінеті при проведенні лабораторно - практичних робіт без
відома вчителя біології.
1.6. Не можна учням у кабінеті біології вживати їжу та напої.
1.7. Не захаращувати проходи портфелями, сумками, не пересувати навчальні столи та стільці.
1.8. Фактори травмування учнів:
· ураження електрострумом;
· опіки кислотою або іншими органічними рідинами;
· хімічні опіки при контакті
з хімічними реактивами;
· термічні опіки при неакуратній роботі зі спиртовками;
· порізи та уколи рук при неправильному поводженні з лабораторним посудом, ріжучими та колючими
предметами.
1.9. Заборонено учням приносити на урок сторонні предмети, щоб не відволікати і не травмувати однокласників.
1.10. Не приносити до кабінету біології, без вказівки вчителя, будь-які речовини.
1.11. Про
кожний нещасний випадок, що стався, потерпілий або очевидець події повинен в обов'язковому
порядку оперативно передати інформацію вчителю біології, який, у свою чергу, донесе
повідомлення адміністрації навчального закладу. При несправній роботі устаткування, пристосувань та інструмента, необхідно негайно припинити роботу і повідомити вчителя біології.
1.12. Учні, які дозволяють собі
невиконання або порушення інструкції з охорони праці у кабінеті біології,
мають бути притягнуті до відповідальності, а з усіма іншими учнями проводиться позаплановий інструктаж з
охорони праці.
2. Вимоги безпеки перед початком роботи учнів у кабінеті біології
2.1. Вимоги до учнів перед початком роботи в кабінеті біології:
· заходити до
кабінету тільки після дозволу вчителя;
· не вмикати електроосвітлення та електроприлади;
· не відкривати самостійно кватирки, фрамуги, вікна;
· підготувати робоче місце та навчальне приладдя до занять;
· за
вказівкою вчителя біології, надягти спеціальний одяг (бавовняний халат) і
засоби індивідуального захисту;
· перед виконанням роботи, учень повинен ретельно вивчити за підручником чи посібником порядок її проведення, зрозуміти хід її виконання.
2.2. Перед початком кожної лабораторної та практичної роботи, учні прослуховують інструктаж з правил безпечного проведення лабораторних робіт,
експериментів.
2.3. Заборонено учням приносити до
кабінету біології та використовувати в експерименті не призначені для цього
речовини.
2.4. Учні мають дотримуватися дисципліни в кабінеті біології.
2.5. Учні мають точно виконувати всі
вказівки вчителя біології.
3. Вимоги безпеки під час роботи учнів у кабінеті біології
3.1. Під час роботи учні зобов'язані виконувати
всі вимоги цієї інструкції з охорони праці для учнів у кабінеті біології школи.
3.2. Під час роботи в кабінеті біології
учні повинні:
· дотримуватися порядку та чистоти на робочому
місці, не тримати на робочому місці сторонні предмети, прилади;
· виконувати практичні завдання тільки в спеціальному одязі;
· приступати до практичної роботи та кожного її етапу тільки після вказівки вчителя біології;
· не проводити самостійно дослідів, не передбачених завданнями роботи;
· використовувати прилади, обладнання та
матеріали для досліджень у порядку, вказаному вчителем;
· дотримуватися акуратності при роботі зі
скляним посудом, мікропрепаратами та іншими приладами;
· дотримуватися акуратності при роботі з
будь-якими хімічними реактивами, що використовуються у біологічних дослідженнях
(кислоти, луги);
· дотримуватися акуратності при роботі з
будь-якими легкозаймистими речовинами, які застосовуються у біологічних
дослідженнях (спирт тощо);
· дотримуватися обережності при роботі з
електричними приладами, що працюють під напругою, яка є небезпечною для життя;
· користуватися спеціальним тримачем для пробірок (штативом);
· не залишати без нагляду нагрівальні прилади;
· не усувати самостійно несправності в обладнанні.
3.3. Про всі несправності в лабораторному обладнанні, травми, при поганому самопочутті,
учень негайно повідомляє вчителя біології.
4. Вимоги безпеки після закінчення роботи в кабінеті біології
4.1. Після закінчення роботи учень
збирає весь відпрацьований матеріал, хімічні реактиви, поміщає їх у спеціальний посуд і здає вчителю біології або лаборантові кабінету біології, наводить порядок
на своєму робочому місці.
4.2. Учень здає всі прилади, реактиви, лабораторний матеріал, що залишилися, на зберігання вчителю біології або
лаборантові кабінету біології.
4.3. Забороняється зливати в каналізацію розчини та органічні рідини. Їх зливають у спеціальний скляний посуд
місткістю не менше трьох літрів, який щільно закривається кришкою, для подальшого їх
знищення.
4.4. Не дозволяється виносити з кабінету біології будь-які речовини без дозволу вчителя
4.5. Після закінчення роботи в кабінеті біології, учні мають зняти спеціальний одяг та ретельно вимити руки з
милом.
5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
5.1. У разі виникнення аварійних
ситуацій (пожежа, поява сильних сторонніх запахів) за вказівкою вчителя, учні
швидко і без паніки мають залишити кабінет біології.
5.2. При раптовому захворюванні або поганому самопочутті необхідно повідомити вчителя біології.
5.3. Про розлив рідини або розсипання твердих реактивів необхідно повідомити вчителя, не
дозволяється прибирати самостійно.
5.2. При розбитті лабораторного посуду або
скляних приладів , не слід збирати їх осколки незахищеними руками, в цих випадках передбачається використання
щітки та совка.
5.3. Якщо учнем отримана т равма , треба
негайно сказати про це вчителю , який, в свою чергу, повинен оперативно надати
першу допомогу потерпілому, необхідно повідомити заступника завідувача з НВР закладу та, при необхідності,
забезпечити відправку постраждалого до найближчого медичного закладу.
Інструкцію розробив:
Завідувач кабінетом _______________ ______________
(підпис) (прізвище
та ініціали
З інструкцією ознайомлений та отримав:
« » 20_____р.
«ЗАТВЕРДЖЕНО»
Наказом директора __________________
№ від 20____
р.
Директор
ІНСТРУКЦІЯ № 4
з охорони праці в кабінеті біології
1. Загальні вимоги інструкції з охорони праці в кабінеті біології
1.1. Всі положення цієї інструкції
з охорони праці в кабінеті біології є обов'язковими для виконання
усіма співробітниками навчального закладі, які проводять навчальні заняття з учнями в кабінеті біології
( викладачами основного предмета, педагогами додаткової освіти тощо).
1.2. Здійснювати самостійну роботу в кабінеті біології дозволяється особам, які:
· досягли віку 18 років, пройшли обов'язковий періодичний медичний огляд, при відсутності будь-яких медичних протипоказань для проведення
роботи в кабінеті біології;
· мають, як правило, вищу або середню спеціальну освіту або відповідний досвід
роботи у навчальному закладі;
· пройшли вступний інструктаж з електробезпеки з присвоєнням II групи допуску;
· прослухали інструкції з експлуатації засобів обчислювальної та оргтехніки (принтери, сканери, джерела безперебійного живлення
тощо), вивчили цю інструкцію з охорони праці.
1.3. Працівник, який здійснює роботу
в кабінеті біології, зобов'язаний суворо дотримуватися Правил внутрішнього
трудового розпорядку, а також режиму роботи школи. Режим роботи кабінету
біології визначається розкладом занять, який має бути затверджений директором навчального закладу.
1.4. Небезпечними факторами при здійсненні роботи в кабінеті біології
є:
· фізичні (низькочастотні електричні та магнітні поля; статична електрика; лазерне та
ультрафіолетове випромінювання; висока температура повітря в приміщенні; іонізація повітря; висока
напруга в електричній мережі; технічні засоби навчання (ТЗН); система
вентиляції приміщення; різне лабораторне обладнання;
· хімічні (пил; шкідливі та їдкі хімічні речовини, які можуть використовуватися при проведенні демонстраційних дослідів, лабораторних і
практичних робіт; вологі препарати);
· біологічні
(патогенні та умовно-патогенні мікроорганізми, які присутні у вологих
препаратах і різних біологічних культурах);
· психофізіологічні (підвищена напруга уваги; високі інтелектуальні та емоційні навантаження).
1.5. Працівник, який здійснює роботу
в кабінеті біології, згідно з інструкцією з техніки безпеки в кабінеті
біології зобов'язаний своєчасно інформувати про всі виявлені
несправності в кабінеті спеціаліста з охорони праці та заступника директора
з АГЧ, а у разі їх відсутності на робочому місці –
чергового адміністратора або заступника директора з НВР навчального
закладу. До
таких несправностей належать : несправності в електропроводці, лабораторному устаткуванні, технічних засобах
навчання, несправні засоби обчислювальної та оргтехніки, сантехнічне
обладнання, меблі та вікна. Співробітникові необхідно також в
обов'язковому порядку внести запис про виявлені несправності до журналу заявок.
1.6. Для забезпечення пожежної безпеки в легкодоступному місці кабінету біології повинен знаходитися справний вогнегасник.
1.7. Для надання долікарської допомоги при отриманні травми,
у легкодоступному місці повинна знаходитися медична аптечка, вміст якої
має вчасно оновлюватися.
1.8. В кабінеті біології на
видному місці повинна бути розміщена інструкція з техніки безпеки для учнів.
1.9. Категорично заборонено використання в навчальному кабінеті будь-яких саморобних
нагрівальних приладів з відкритою спіраллю.
1.10. Суворо заборонено зберігання в навчальному кабінеті будь-яких розчинів та
реактивів у тарі без відповідних етикеток.
1.11. Заборонено зберігання будь-якого обладнання на шафах.
1.12. Тверді сипучі реактиви, що використовуються для демонстраційних дослідів, дозволено брати зі склянок тільки за
допомогою совочків, ложечок, шпателів та пробірок.
1.13. Суворо заборонено зберігання вологих препаратів в кабінеті біології (вони повинні зберігатися тільки в лаборантській
кімнаті).
1.14. Перед початком кожного
навчального року необхідно провести з усіма учнями інструктаж з техніки
безпеки (для цього виділити окремий урок за планом) з обов'язковим внесенням
запису до відповідного журналу.
1.15. Перед початком проведення кожної лабораторної та практичної роботи необхідно провести з усіма учнями
інструктаж з техніки безпеки з обов'язковим внесенням запису до відповідного журналу.
1.16. У разі отримання травми учнем,
співробітник, що здійснює роботу в кабінеті біології, повинен негайно
проінформувати про те, що трапилося, чергового адміністратора та шкільного медичного
працівника. При необхідності працівник, який здійснює роботу в кабінеті
біології, зобов'язаний надати першу долікарську медичну допомогу потерпілому.
1.17. У разі недотримання ким-небудь
з учнів техніки безпеки, з усіма учнями необхідно провести позаплановий
інструктаж з техніки безпеки, з його обов'язковою реєстрацією у відповідному журналі.
1.18. Усі вікна в кабінеті біології не повинні мати решіток, або мати розсувні решітки, ключі від яких повинні
зберігаютися в легкодоступному місці.
1.19. За будь-яке порушення даної
інструкції з охорони праці працівник, який здійснює роботу в кабінеті біології, несе
персональну відповідальність згідно з чинним законодавством.
2. Вимоги охорони праці перед початком роботи в кабінеті біології
2.1. Необхідно візуально перевірити
справність електропроводки, лабораторного і сантехнічного обладнання,
системи вентиляції, меблів, технічних засобів навчання (ТЗН); цілісність
віконного скла, правильність збереження вологих препаратів.
2.2. Необхідно перевірити
правильність обладнання робочих місць учнів та свого власного робочого місця (встановлення стола, стільця) і, при необхідності, провести необхідні зміни з метою виключення
неправильних поз і тривалих напружень м'язів тіла.
2.3. У разі виявлення будь-яких
несправностей в роботі приладів і обладнання, співробітник, який здійснює
роботу в кабінеті біології, повинен своєчасно оповістити про це заступника
директора з АГР, а при його відсутності на робочому місці - чергового
адміністратора та внести відповідний запис до журналу заявок.
2.4. Відсторонити учнів від виконання
роботи у разі виявлення будь-яких невідповідностей їх робочих місць
встановленим у цьому розділі вимогам, а також при неможливості виконати зазначені
в даному розділі підготовчі роботи дії.
3. Вимоги охорони праці під час роботи в кабінеті біології
3.1. Під час проведення роботи в
кабінеті біології необхідно виконувати всі положення даної інструкції з охорони праці, правила експлуатації обладнання, оргтехніки, ТЗН та пристосувань, правила роботи з
вологими препаратами.
3.2. Працівник, який здійснює роботу в кабінеті біології, зобов’язаний забезпечити:
· підтримання належного порядку і чистоти
на своєму робочому місці, а також на робочих місцях всіх учнів;
· проведення інструктажу всіх учнів
з техніки безпеки з обов´язковим внесенням запису до відповідного журналу
перед початком виконання лабораторних і практичних робіт з використанням учнями
будь-якого лабораторного обладнання.
· суворе
дотримання всіма учнями вимог відповідних інструкцій з техніки безпеки при проведенні занять
у кабінеті біології, а також при проведенні лабораторних і практичних робіт;
· суворе дотримання всіма учнями правил складання і розбирання лабораторних стендів;
· суворе дотримання санітарних вимог на робочих місцях учнів;
· суворе дотримання встановлених режимом робочого часу, регламентованих перерв у роботі, виконання рекомендованих фізичних вправ з урахуванням вікових особливостей
учнів.
3.3. Під час проведення роботи в кабінеті біології суворо заборонено:
· перемикати електричні роз'єми при
увімкненому електроживленні;
· закривати обладнання паперами і якимись сторонніми предметами;
· допускати скупчення великої кількості паперів на робочих місцях;
· допускати потрапляння рідин на поверхні пристроїв та обладнання;
· проводити самостійне відкриття і ремонт будь-якого обладнання;
· залишати без нагляду включене або працююче обладнання, прилади, обчислювальну і оргтехніку, ТЗН;
· залишати відкритими водопровідні крани, ємності зі шкідливими і небезпечними речовинами;
· залишати учнів у кабінеті одних без нагляду.
3.4. Використовувати іонізатори
повітря можливо тільки під час перерв у роботі та за відсутності людей в навчальному приміщенні.
3.5. Під час відкривання вікон необхідно простежити за відсутністю протягів, які можуть спричинити розбиття віконного
скла.
4. Вимоги охорони праці після закінчення роботи в кабінеті біології
4.1. Після завершення роботи працівник, який працює в кабінеті біології, зобов’язаний:
· вимкнути електроживлення в тій послідовності, яка встановлена інструкціями з експлуатації обладнання
та ТЗН з урахуванням характеру виконуваних робіт;
· прибрати використовувані препарати до спеціально відведених місць, призначених для їх зберігання (вологі препарати – до лаборантської кімнати);
· проконтролювати приведення учнями до належного порядку робочих місць;
· забезпечити організований вихід учнів з кабінету;
· ретельно вимити руки з милом.
· перекрити крани водопостачання, закрити всі вікна, вимкнути освітлення
4.2. При виявленні будь-якої
несправності меблів, обладнання, порушень цілісності вікон, необхідно
повідомити заступника директора з АГР, а при його відсутності на робочому місці
– чергового адміністратора та внести обов'язковий запис
до журналу заявок.
5. Вимоги охорони праці при виникненні аварійних ситуацій
5.1. У разі виникнення аварійних ситуацій у кабінеті біології, таких як замикання
електропроводки, прорив водопровідних труб, задимлення, поява сторонніх запахів
тощо, які можуть спричинити травмування та (або) отруєння учнів,
співробітник, що здійснює роботу в кабінеті біології, зобов'язаний:
· при можливості, відключити несправне обладнання
від електромережі;
· екстрено
евакуювати з кабінету усіх учнів, керуючись при цьому схемою евакуації і дотримуючись максимального порядку, зберігаючи спокій, запобігаючи виникненню паніки серед
учнів;
· негайно повідомити про подію заступника директора з АГЧ, а у разі його відсутності на робочому місці - чергового
адміністратора навчального закладу.
5.2. Залишаючи приміщення при
евакуації, необхідно перевірити, чи не залишилися в кабінеті біології чи лаборантській кімнаті учні,
зачинити вікна, вимкнути світло, щільно закрити двері.
5.3. При виявленні обриву проводів живлення або порушення цілісності ізоляції, несправності
заземлення та інших пошкоджень електрообладнання, при появі запаху гару,
яких-небудь сторонніх звуків в роботі обладнання та тестових сигналів, які
повідомляють про його несправність, необхідно негайно припинити виконання
роботи і забезпечити припинення роботи всіма учнями, потім вимкнути електроживлення.
5.4. При ураженні кого-небудь з учнів
електричним струмом, терміново вжити всіх можливих заходів щодо звільнення
його від дії електричного струму шляхом відключення електроживлення, негайно
звернутися до медичного працівника навчального закладу, за необхідності, надати потерпілому першу медичну долікарську допомогу.
5.5. У разі травмування учня,
співробітник, що здійснює роботу в кабінеті біології, зобов'язаний терміново звернутися до шкільного медичного працівника, за необхідності, надати першу медичну долікарську допомогу потерпілому.
5.6. У разі загоряння обладнання,
необхідно відключити електроживлення, терміново повідомити про це до пожежної охорони за телефоном 101 необхідно повідомити заступника
завідувача філіїз НВР закладу, потім приступити до гасіння пожежі всіма наявними засобами пожежогасіння.
6. Прикінцеві положення інструкції
6.1. Перевірка та зміна цієї інструкції з охорони праці здійснюються не рідше одного разу на 5 років.
6.2. Ця інструкція з охорони праці в кабінеті біології повинна бути достроково
переглянута в наступних випадках:
· при перегляді міжгалузевих та галузевих правил і типових інструкцій з охорони праці;
· при зміні умов праці працівника в кабінеті біології;
· при впровадженні в роботу і використанні нових технологій;
· за результатами аналізу матеріалів розслідування аварій, нещасних випадків і професійних захворювань;
· на вимогу представників органів з інспекції
праці.
6.3. Якщо протягом 5 років з дня
затвердження цієї інструкції з охорони праці в кабінеті біології умови праці не змінилися, то дія інструкції
продовжується на наступні 5 років.
6.4. Відповідальність за своєчасне
внесення необхідних змін і доповнень, а також перегляд цієї інструкції з
охорони праці в кабінеті біології покладається на особу, відповідальну за
охорону праці в загальноосвітньому навчальному закладі.
Інструкцію розробив:
Завідувач кабінетом ___________ ___________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
З інструкцією ознайомлений та отримав:____________
« » 20___р.
«ЗАТВЕРДЖЕНО»
Наказом директора _____________
№ від 20___
р.
Директор
ІНСТРУКЦІЯ № 5
з охорони праці для учнів при проведенні
практичних та лабораторних робіт з біології
1. Загальні вимоги безпеки при проведенні практичних та лабораторних робіт з біології.
1.1. До практичних та лабораторних робіт
з біології допускаються учні, які пройшли медичний огляд, інструктажі з
охорони праці та з безпечних методів роботи, ознайомилися з інструкцією
з охорони праці при проведенні практичних робіт з біології. Ці знання
періодично перевіряються та закріплюються.
1.2. Проведення інструктажів та
перевірка знань з питань техніки безпеки (охорони праці) здійснюються в
межах навчальної програми та реєструються у відповідних журналах інструктажів.
1.3. Виконання даної інструкції
з охорони праці при проведенні практичних та лабораторних робіт в кабінеті
біології є обов'язковим для всіх осіб, які виконують практичні та
лабораторні роботи в кабінеті біології.
1.4. Ретельно дотримуйтесь правил особистої гігієни і санітарних норм на робочому місці.
1.5. В кабінеті біології дозволяється проводити тільки ті експерименти, які передбачені навчальними програмами.
1.6. Згідно з цією інструкцією
з охорони праці при проведенні практичних та лабораторних робіт з біології забороняється виконувати роботи, не пов'язані із завданням або вказівкою вчителя.
2. Вимоги безпеки перед початком практичних робіт з біології.
2.1. Одягніть спецодяг, застебніть його на всі ґудзики, волосся сховайте під головний
убір.
2.2. Звільніть робоче місце від усіх непотрібних для проведення роботи предметів і матеріалів.
2.3. Перевірте наявність і надійність
посуду, приладів, інструментів, матеріалів, необхідних для виконання
завдання
2.4. Починайте виконувати завдання тільки з дозволу вчителя.
3. Вимоги безпеки під час практичних робіт з біології.
3.1. Під час практичної та
лабораторної роботи дотримуйтеся даної інструкції з охорони праці для учнів при проведенні практичних
робіт в кабінеті біології.
3.2. Виконуйте тільки ту роботу, яку доручив
учитель біології.
3.3. Користуючись спиртівкою, не задувайте полум'я, а гасіть його, накриваючи спеціальним
ковпачком; не виймайте із спиртівки, після її
запалювання, пальника з гнотом; не запалюйте одну спиртівку від іншої - все це
загрожує пожежею.
3.4. При користуванні скальпелем, лезом для безпечної бритви, голкою, ніколи не направляйте ріжучі та
колючі частини цих інструментів на себе, інших, щоб
уникнути поранень.
3.5. Нагріваючи рідини в пробірці,
користуйтеся тільки спеціальним тримачем для неї, а не паперовою смужкою. Щоб уникнути опіків, не направляйте отвір пробірки на себе або на інших.
3.6. Користуючись кислотами або лугами, наливайте
їх тільки в скляний посуд. Кислоту вливайте у воду, а не
навпаки.
3.7. При використанні порошкоподібних
хімічних речовин, набирайте їх тільки спеціальною ложечкою (не металевою), не торкаючись до порошків руками. Пам'ятайте, що багато з цих речовин отруйні. Теж саме стосується добрив,
які використовуються для підгодівлі рослин.
3.8. Всі рідини, які залишаються після проведення лабораторних занять з використанням хімічних речовин,
зливайте в скляні чашки або склянки, спеціально для цього призначені (не
зливайте їх у водопровідну раковину).
3.9. Акуратно поводьтеся зі скляним
посудом. У разі, якщо він розбивається , не збирайте осколки руками, а
змітайте їх щіточкою у призначений для цього совок.
3.10. При виготовленні препаратів для
розглядання їх під мікроскопом, дуже акуратно беріть скельце великим і
вказівним пальцями правої руки за краї, розташуйте його паралельно предметному
склу, яке ви тримаєте в лівій руці, в безпосередній близькості до нього, а
потім випустіть скельце з пальців, щоб воно вільно лягло на
препарат.
4. Вимоги безпеки після закінчення практичних робіт
в кабінеті біології.
4.1. Приберіть своє робоче місце.
4.2. Не мийте скляний посуд милом, він стає слизьким і
його легко впустити та розбити.
4.3. Після закінчення роботи обов'язково ретельно вимийте руки з милом.
4.4. Не виходьте з кабінету (класу) без дозволу вчителя.
5. Вимоги безпеки
в аварійних ситуаціях
5.1. У разі виникнення аварійних
ситуацій (пожежа, поява сильних сторонніх запахів) за вказівкою вчителя, учні
швидко і без паніки мають залишити кабінет біології.
5.2. У разі виявлення несправностей у приладах, установках, негайно припиніть роботу і повідомте вчителя
біології.
5.3. У разі травми або опік, відразу
ж зверніться до вчителя біології, який, у свою чергу, повинен оперативно
надати першу допомогу потерпілому, необхідно повідомити заступника з НВР
закладу та, при необхідності, забезпечити відправку постраждалого до найближчого медичного
закладу.
Інструкцію розробив:
Завідувач кабінетом ______________ _______________________
(підпис) (прізвище
та ініціали)
З інструкцією ознайомлений та отримав:
« » 2020
«ЗАТВЕРДЖЕНО»
Наказом директора ______________
№ від 20___
р.
Директор
ІНСТРУКЦІЯ № 6
з охорони праці при проведенні
демонстраційних дослідів з біології
1. Загальні положення
1.1. До проведення демонстраційних дослідів з біології можуть бути допущені тільки вчителі, які пройшли
попередній і черговий медичні огляди, вивчили цю інструкцію з охорони
праці при проведенні демонстраційних дослідів з біології, пройшли
вступний інструктаж з охорони праці. Учні до проведення
демонстраційних дослідів не допускаються.
1.2. Небезпечними факторами при проведенні дослідів з біології можуть бути:
· можливість отримати хімічні опіки при необережному поводженні зі спиртівками;
· небезпека виникнення порізів і уколів рук при недбалому поводженні з лабораторним посудом, ріжучим та колючим
інструментом;
· ймовірність отруєння отруйними рослинами, грибами і отруйними речовинами.
1.3. Згідно з інструкцією з
техніки безпеки при проведенні демонстраційних дослідів з біології для запобігання
виникненню пожежі, кабінет біології слід обладнати первинними засобами пожежогасіння.
У доступному місці повинні бути розміщені: вогнегасник пінний і вуглекислий, ящик з піском, а також медична аптечка для
надання первинної допомоги потерпілим.
1.4. У разі отримання травми слід
надати першу допомогу потерпілому, повідомити про це адміністрацію школи,
при необхідності організувати звернення потерпілого до найближчого медичного закладу.
1.5. Після проведення демонстраційних дослідів слід обов'язково ретельно вимити руки з милом.
1.6. Під час роботи необхідно
дотримуватися всіх вимог інструкції з охорони праці при демонстраційних дослідах з біології в кабінеті біології школи.
2. Вимоги безпеки перед початком демонстраційних дослідів
2.1. Перед
початком проведення демонстраційних дослідів слід підготувати необхідне для проведення дослідів обладнання, інструменти, препарати, оцінити їх справність, перевірити цілісність лабораторного
посуду та приладів із скла.
2.2. Перевірити наявність та справність первинних засобів пожежогасіння, а також
укомплектованість медичних аптечок необхідними медикаментами і перев'язувальними засобами.
2.3. Проводити демонстраційні досліди
необхідно, попередньо надівши спеціальний одяг, за необхідності, використовувати засоби індивідуального захисту.
3. Вимоги безпеки під час демонстраційних дослідів з біології
3.1. Під час проведення
демонстраційних дослідів з біології необхідно дотримуватись даної інструкції з охорони праці при проведенні демонстраційних дослідів у кабінеті біології школи.
3.2. При використанні в роботі ріжучих
і колючих інструментів (скальпелів, ножиць тощо) слід дотримуватися
обережності, акуратно брати інструменти тільки за ручки, неприпустимо направляти їх
загострені частини на себе або на школярів.
3.3. Дотримуватися обережності при
виконанні робіт з використанням лабораторного посуду і приладів із скла.
Тонкостінний лабораторний посуд необхідно закріплювати в затискачах штативів обережно, злегка повертаючи навколо вертикальної
осі або переміщуючи вгору-вниз. Щоб уникнути можливого отримання порізів пальців, слід брати предметні скельця за краї.
3.4. При користуванні
спиртівкою для нагрівання рідин, слід обов’язково дотримуватись акуратності:
· берегти одяг і волосся від займання;
· не запалювати одну спиртівку від
іншої;
· не витягувати із спиртівки після її запалювання пальник з гнотом;
· не задувати полум'я ротом, а гасити, накривши спеціальним ковпачком.
3.5. При нагріванні рідини у пробірці
або колбі, необхідно брати спеціальні тримачі (штативи), отвір пробірки або шийку колби ні
в якому разі не направляти на себе і на учнів, не нахилятися над
судинами і не заглядати всередину.
3.6. Під час нагрівання скляних
пластинок, слід спочатку рівномірно прогріти всю пластинку, а потім тільки вести місцевий нагрів.
3.7. Кип'ятіння гарячих рідин на відкритому вогні суворо забороняється.
3.8. Дотримуватись обережності при
поводженні з лабораторним посудом та скляними приладами, не кидати, не вдаряти їх.
3.9. Використовуючи розчини кислот і лугів, треба наливати їх тільки в скляний посуд, не допускаючи попадання їх на шкіру,
очі та одяг.
3.10. Працюючи з твердими хімічними реактивами, не можна брати їх незахищеними руками, ні в якому
разі не пробувати на смак, а для проведення досліду набирати лише неметалевими спеціальними ложечками.
3.11. Необхідно дотримуватися
обережності при роботі з вологими та сухими препаратами, неприпустимо
давати учням торкатися руками або нюхати отруйні рослини, гриби і колючі рослини.
3.12. Під час роботи необхідно підтримувати порядок на демонстраційному столі, не захаращувати його сторонніми
предметами.
4. Вимоги охорони праці після закінчення демонстраційних дослідів у
кабінеті біології
4.1. Необхідно привести в порядок робоче місце, прибрати в шафи лаборантської кімнати обладнання, прилади, інструменти,
препарати.
4.2. Відпрацьовані водні розчини реактивів не можна в
каналізацію. Їх зливають у спеціальний скляний посуд місткістю не менше трьох літрів, який щільно закривається кришкою, для подальшого їх знищення.
4.3. Потрібно провітрити кабінет біології, зняти спеціальний одяг та ретельно
вимити руки з милом.
5. Вимоги охорони праці в аварійних ситуаціях
5.1. У разі виникнення розливу
легкозаймистих рідин і їх займанні, організувати вихід учнів з кабінету,
повідомити про пожежу до найближчої пожежної частини за телефоном 101,
приступити до гасіння осередку пожежі за допомогою наявних первинних
засобів пожежогасіння.
5.2. У разі, якщо був розбитий
лабораторний посуд або прилади зі скла, заборонено збирати їх осколки незахищеними руками,
а використовувати для цього щітку та совок.
5.3. При отриманні травми, треба негайно надати потерпілому першу допомогу, необхідно повідомити заступника з НВР закладу та, при необхідності, забезпечити відправити постраждалого до найближчого медичного закладу.
Інструкцію розробив:
Завідувач кабінетом _______________ _________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
З інструкцією ознайомлений та отримав:
« » 20_____ р.
«ЗАТВЕРДЖЕНО»
Наказом директора _______________
№ від 20___
р.
Директор
ІНСТРУКЦІЯ №
7
з охорони праці для учнів при виконанні
практичних та лабораторних робіт з біології з використанням хімічних реактивів і спиртівок
1. Загальні положення інструкції
1.1. Ця інструкція з охорони праці при роботі
з хімічними реактивами та спиртівками призначена для учнів
при виконанні в кабінеті біології практичних та лабораторних робіт з
використанням хімічних реактивів та спиртівок.
1.2. Небезпека при виконанні практичних та лабораторних робіт з біології:
· хімічні опіки при попаданні на шкіру та в очі
розчинів кислот, лугів та інших шкідливих речовин;
· отруєння хімічними речовинами при попаданні їх у кишково-шлунковий тракт;
· алергічні реакції організму на окремі хімічні речовини.
1.3. При
виконанні лабораторних робіт з використанням хімічних реактивів, учням
необхідно також суворо дотримуватися інструкції з охорони праці при роботі
зі скляним лабораторним посудом в кабінеті біології, інструкції з
техніки безпеки при виконанні лабораторних робіт з біології з використанням
хімічних реактивів і спиртівок.
2. Вимоги безпеки перед початком лабораторної роботи
2.1. Згідно з інструкцією з
охорони праці при роботі з хімічними реактивами та спиртівками перед
початком лабораторної роботи з використанням хімічних реактивів та спиртівок,
учитель біології проводить інструктаж з учнями, навчає їх безпечним правилам поведінки під час виконання роботи. Не залишає учнів без нагляду на перерві перед уроком.
2.2. Перед проведенням лабораторної
роботи з використанням хімічних реактивів та спиртівок, учням необхідно
надіти спеціальний одяг (бавовняний халат), при необхідності, використовувати засоби індивідуального
захисту (гумові рукавички, захисні окуляри).
2.3. Учням необхідно детально вивчити
зміст і порядок виконання лабораторної роботи, а також ознайомитися з
безпечними прийомами її виконання, провести візуальну перевірку справності обладнання, інструменту,
а також цілісність лабораторного посуду.
2.4. Учні звільняють робоче місце від сторонніх предметів, не захаращують проходи сумками і портфелями
2.5. Учні повинні точно
виконувати всі вказівки вчителя біології.
2.6. Перед початком виконання лабораторної роботи, учень перевіряє відповідність одержаних реактивів з реактивами, зазначеними в переліку обладнання
до даної лабораторної роботи.
3. Вимоги
безпеки під час лабораторної роботи з біології з використанням хімічних
реактивів і спиртівок
3.1. З метою дотримання порядку дій,
учень точно виконує вказівки вчителя біології при роботі з реактивами та спиртівкою.
3.2. Без дозволу вчителя біології учню забороняється проводити будь-які
досліди і змішувати реактиви.
3.3. Учень не бере хімічні реактиви
незахищеними руками, а користується призначеними для цих цілей шпателями
або ложечками.
3.4. Учень не нюхає і не пробує на смак хімічні реактиви.
3.5. Якщо хімічні реактиви викликають
в учня алергічну реакцію, то він повинен заздалегідь повідомити вчителя біології.
3.6. При виконанні лабораторної
роботи, реактиви витрачати економно , згідгно
з методикою проведення.
3.7. З легкозаймистими хімічними реактивами необхідно працювати на відстані від нагрівальних приладів.
3.8. Учень дотримується акуратності в
роботі з концентрованими кислотами та лугами, щоб уникнути хімічних
опіків.
3.9. Щоб уникнути опікв, дотримуватись акуратності при користуванні спиртівкою:
· берегти одяг і волосся від займання;
· не запалювати одну спиртівку від
іншої;
· не витягувати із спиртівки після її запалювання пальник з гнотом;
· не задувати полум'я ротом, а гасити, накривши спеціальним ковпачком.
3.10. При нагріванні рідини у
пробірці або колбі, необхідно брати спеціальні тримачі (штативи), отвір
пробірки або шийку колби ні в якому разі не направляти на себе і на своїх
однокласників, не нахилятися над судинами і не заглядати всередину.
3.11. Учні мають забезпечувати дотримання обережності при поводженні з лабораторним посудом та скляними приладами,
не кидати, не вдаряти їх.
3.12. Використовуючи розчини кислот і лугів, треба наливати їх тільки в скляний посуд, не допускаючи попадання їх на шкіру,
очі та одяг.
3.13. Працюючи з твердими хімічними реактивами, не можна брати їх незахищеними руками, ні в якому
разі не пробувати на смак, а для проведення досліду набирати лише неметалевими спеціальними ложечками.
3.14. Без дозволу вчителя біології учень не бере реактиви з інших столів, не виносить з кабінету і не приносить реактиви на урок
з дому.
3.15. Без дозволу вчителя біології забороняється вставати з робочого місця, ходити по кабінету. Не дозволяється
пустувати під час лабораторної роботи.
3.12. Учням забороняється приймати їжу та напої під час лабораторної роботи.
3.13. Учитель біології не допускає
знаходження в кабінеті сторонніх осіб під час проведення лабораторної роботи.
3.14. Учням потрібно негайно повідомити вчителя біології про розливи розчинів, про розсипані реактиви, не прибирати їх
самостійно.
3.15. При отриманні травми, опіків чи
поганому самопочутті, негайно повідомити вчителя біології, а якщо
необхідно - звернутися до медичного кабінету школи.
4. Вимоги безпеки після закінчення роботи з хімічними реактивами
та спиртівками
4.1. Після закінчення роботи учні
повинні привести в порядок своє робоче місце, повернути вчителю біології
використане обладнання, спиртівки, прилади, інструменти, препарати, хімічні реактиви, збирають залишки реактивів та
іншого роздаткового матеріалу в спеціальний посуд.
4.2. Відпрацьовані водні розчини
реактивів не можна зливати в каналізацію. Їх зливають у спеціальний скляний посуд місткістю не менше трьох літрів, який щільно закривається кришкою, для подальшого їх
знищення.
4.3. Потрібно провітрити кабінет біології, зняти спеціальний одяг та ретельно вимити руки з милом.
5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.
5.1. У разі виникнення аварійних
ситуацій (пожежа, поява сильних сторонніх запахів) за вказівкою вчителя, учні
швидко і без паніки мають залишити кабінет біології.
5.2. Якщо під час виконання
лабораторної роботи стався випадковий розлив легкозаймистих рідин або
органічних речовин, потрібно швидко загасити відкрити полум’я спиртівки і повідомити про це вчителя
біології, прибирати самостійно розлиті речовини не можна.
5.3. При розбитті лабораторного посуду або скляних приладів, не слід збирати їх осколки
незахищеними руками, в цих випадках передбачається використання щітки та совка.
5.4. Якщо учнем отримана травма,
негайно сказати про це вчителю біології, який , у свою чергу, повинен оперативно надати
першу допомогу потерпілому, необхідно повідомити заступника з НВР закладу
та, при необхідності, забезпечити відправку постраждалого до
найближчого медичного заклад
Інструкцію розробив:
Завідувач кабінетом _____________ ___________________
(підпис) (прізвище
та ініціали)
З інструкцією ознайомлений та отримав:
« » 20____р.
«ЗАТВЕРДЖЕНО»
Наказом директора ______________
№ від 20___
р.
Директор
ІНСТРУКЦІЯ №
8
з охорони праці для учнів при виконанні
практичних та лабораторних робіт з використанням гербарних матеріалів
1. Загальні
положення інструкції з охорони праці при виконанні лабораторних робіт з гербарним
матеріалом
1.1. Ця інструкція з охорони
праці при проведенні практичних та лабораторних робіт з гербарним
матеріалом призначена для учнів шкіл при виконанні
лабораторно-практичних робіт в кабінеті біології.
1.2. Небезпеки при роботі з
гербарним матеріалом:
· алергічні реакції на сухий гербарний матеріал;
· уколи шипами, колючками гербарних рослин при недбалому поводженні з ними;
· попадання частинок гербарного матеріалу в очі та
дихальні шляхи при пошкоджених гербаріях.
2. Вимоги безпеки перед початком роботи з гербарним матеріалом.
2.1. Учень уважно вивчає зміст і
порядок виконання лабораторної роботи та безпечні прийоми її виконання.
2.2. Перед початком кожної лабораторної роботи, вчитель біології проводить інструктаж з
учнями відповідно до даної інструкції з охорони праці при
виконанні лабораторних робіт, пов'язаних з гербарним матеріалом, навчає безпечним правилам поведінки під
час лабораторних робіт, експериментів. Не залишає учнів без нагляду на
перерві перед уроком.
2.3. Учень звільняє робоче місце від сторонніх предметів.
2.4. Учень перевіряє наявність та цілісність гербарного матеріалу, що застосовується в лабораторній роботі.
2.5. Учень повинен точно виконувати всі вказівки вчителя біології.
2.6. Не захаращує проходи сумками та портфелями.
3. Вимоги безпеки під час роботи з гербарним матеріалом.
3.1. Учень точно виконує вказівки вчителя біології при роботі з гербарним матеріалом.
3.2. Учень завчасно повідомляє вчителю про наявність
у нього алергії на пил, частинки сухого гербарного матеріалу.
3.3. Учень приступає до роботи тільки тоді, коли переконався в цілісності гербарного матеріалу.
3.4. Враховуючи хиткість сухих рослин
( гербаріїв) , учень дотримується обережності в роботі з ними, щоб уникнути засмічення очей та потрапляння в дихальні шляхи частинок гербарію.
3.5. Не передавати гербарії один одному.
Працювати з тим гербарієм, який видав учитель біології.
4. Вимоги безпеки після закінчення роботи з гербарним матеріалом.
4.1. Після закінчення роботи учень
здає гербарний матеріал учителю біології або лаборанту кабінету біології на зберігання.
4.2. Після закінчення роботи учень наводить своєму робочому місці порядок.
4.3. Учень ретельно миє руки з милом.
5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях при роботі з гербарним матеріалом.
5.1. У разі виникнення аварійних
ситуацій (пожежа, поява сильних сторонніх запахів) за вказівкою вчителя, учні
швидко і без паніки мають залишити кабінет біології.
5.2. Якщо в учня спостерігається алергічна реакція на гербарій, він звільняється від виконання
даної лабораторної роботи.
5.3. Якщо дрібні частинки гербарію
засмітили око (очі), необхідно на око накласти стерильну пов'язку та відвести учня до
медичного пункту школи.
5.4. Якщо дрібні частинки сухого гербарію потрапили в дихальні шляхи, необхідно дати
учневі випити води, можливість відкашлятися.
Інструкцію розробив:
Завідувач кабінетом _______________ _____________________
(підпис) (прізвище та
ініціали)
З інструкцією ознайомлений та отримав:
« » 20___р.
«ЗАТВЕРДЖЕНО»
Наказом директора ____________
№ від 20___
р.
Директор
ІНСТРУКЦІЯ №
9
з
охорони праці для учнів
при
виконанні практичних та лабораторних робіт
у
кабінеті біології з використанням мікроскопа
1. Загальні положення інструкції при роботі з мікроскопом
1.1. Ця інструкція з охорони
праці призначена для учнів при виконанні практичних та лабораторних робіт за
допомогою мікроскопа в кабінеті біології школи.
1.2. Небезпека при роботі з мікроскопом:
· уколи частин тіла при недбалому поводженні з препарувальними голками;
порізи рук при недбалому поводженні з предметними і покривними скельцями.
1.3. При роботі з мікроскопом,
пробірками, іншими виробами зі скла, учням слід дотримуватися вимог інструкції
з охорони праці для учнів при виконанні практичних та лабораторних робіт за допомогою мікроскопа, інструкції з охорони праці при роботі зі скляним лабораторним посудом та іншими виробами
зі скла з метою запобіганя травмування склом.
2. Вимоги безпеки перед початком роботи з мікроскопом
2.1. Учні уважно вивчають зміст і
порядок виконання лабораторної роботи, безпечні прийоми її виконання.
2.2. Згідно з інструкцією з
техніки безпеки для учнів при виконанні практичних та лабораторних робіт
за допомогою мікроскопа перед початком кожної лабораторної роботи
вчитель біології проводить інструктаж з учнями, навчає безпечним правилам
поведінки під час ви конання лабораторних робіт , експериментів. Не залишає
учнів без нагляду на перерві перед уроком.
2.3. Перед початком лабораторної роботи учням необхідно надіти спеціальний одяг (бавовняний халат), при необхідності, використовувати засоби індивідуального
захисту.
2.4. Учні готують робоче місце до
роботи, звільняють його від сторонніх предметів, не захаращують проходи сумками
і портфелями.
2.5. Учні мають ознайомитися з будовою та правилами роботи мікроскопа, впевнитися в його справності.
2.6. Учні повинні точно виконувати
всі вказівки вчителя біології.
3. Вимоги безпеки під час роботи з мікроскопом
3.1. Учень точно виконує вказівки
вчителя біології при роботі з мікроскопом щодо дотримання порядку дій.
3.2. Учень дотримується обережності
при роботі з препарувальними голками, предметними і покривними скельцями.
3.3. Учень не бере без дозволу
вчителя біології мікроскоп, препарати та інше обладнання з інших робочих місць, не встає з робочого місця
і не ходить по кабінету під час експерименту.
3.4. Учень не виносить з кабінету
мікроскоп, предметні та покривні скельця, препарувальні голки, пінцети тощо.
3.5. Учитель біології не допускає знаходження в кабінеті сторонніх осіб під час проведення лабораторної роботи.
4. Вимоги безпеки після закінчення роботи з мікроскопом
4.1. Після закінчення роботи учень
збирає предметні та покривні скельця, препарувальні голки, пінцети. Необхідно протерти їх серветкою і покласти в призначені для них футляри. Потім здати все
вчителю біології або лаборанту кабінету біології на зберігання.
4.2. Протерти об'єктив і окуляр мікроскопа серветкою, вивести мікроскоп з робочого стану, зачохлити і здати вчителю біології
4.3. Потрібно привести своє робоче місце в порядок, зняти спецодяг та ретельно вимити руки з милом.
5. Вимоги безпеки
в аварійних ситуаціях при роботі з мікроскопом
5.1. У разі виникнення аварійних
ситуацій (пожежа, поява сильних сторонніх запахів) за вказівкою вчителя, учні
швидко і без паніки мають залишити кабінет біології.
5.2. При виникненні аварійних ситуацій при роботі
з мікроскопом.
· зупинити виконання роботи;
· повідомити про те, що трапилося вчителю біології, діяти за його вказівками;
5.3. При розбитті скляних приладів, не слід збирати їх осколки незахищеними руками, в цих випадках передбачається використання щітки та совка.
5.4. При пораненнях склом, потрібно
видалити осколки з ранки (якщо в ній залишилися) і, переконавшись, що їх більше немає, змастити краї ранки йодом та накласти стерильну пов'язку.
5.5. При пораненнях препарувальною
голкою, необхідно прикласти до місця поранення дезінфікуючу пов'язку та, у
разі, якщо препарувальна голка мала іржу на поверхні, чи стикалася під час
роботи з лабораторним матеріалом, звернутися до медпункту, щоб уникнути
правцевих інфекцій.
5.6. Якщо учнем отримана травма,
треба негайно сказати про це вчителю біології, який, у свою чергу, повинен
оперативно надати першу допомогу потерпілому, необхідно повідомити заступника
з НВР закладу та, при необхідності,
забезпечити відправку постраждалого до найближчого медичного закладу.
Інструкцію розробив:
Завідувач кабінетом _______________ ______________________
(підпис) (прізвище
та ініціали)
З інструкцією ознайомлений та отримав:
« » 2020
«ЗАТВЕРДЖЕНО»
Наказом директора _____________
№ від 20___
р
Директор
ІНСТРУКЦІЯ №
10
з охорони праці при виконанні практичних та лабораторних робіт у
кабінеті біології з використанням вологих препаратів
1. Загальні положення інструкції.
1.1. Ця інструкція з охорони
праці призначена для учнів при виконанні лабораторних робіт в кабінеті
біології з вологими препаратами.
1.2. Небезпека при виконанні практичних та лабораторних з біології з використанням вологих препаратів:
· отруєння
шкідливими випарами при недбалому поводженні з вологими препаратами та їх пошкодженні
при цьому;
· порізи рук при недбалому поводженні зі скляною поверхнею вологих препаратів.
2. Вимоги
безпеки перед початком виконання лабораторних робіт в кабінеті біології з вологими препаратами.
2.1. Учень уважно вивчає зміст і
порядок виконання лабораторної роботи і безпечні прийоми її виконання.
2.2. Перед початком кожної лабораторної роботи, учитель біології проводить інструктаж з учнями згідно з інструкцією з
техніки безпеки для учнів при виконанні лабораторних робіт в кабінеті біології з вологими препаратами, навчає безпечним правилам проведення лабораторних робіт, експериментів.
Не залишає учнів без нагляду на перерві перед уроком.
2.3. Перед проведенням лабораторної
роботи з вологими препаратами, учням необхідно надіти спеціальний одяг (бавовняний халат), при необхідності, використовувати засоби індивідуального захисту.
2.4. Учень звільняє робоче місце від сторонніх предметів.
2.4. Учень перевіряє наявність і цілісність вологих препаратів.
2.5. Учень повинен точно виконувати всі вказівки вчителя біології.
2.6. Не захаращує проходи сумками і портфелями.
3. Вимоги безпеки під час проведення лабораторних робіт
з біології з вологими препаратами
3.1. Учень точно виконує вказівки вчителя біології при роботі з вологими препаратами.
3.2. Учень має дотримуватися
обережності при роботі з вологими препаратами, без потреби не переставляти їх з місця
на місце, не передавати один одному і не брати
вологі препарати з інших столів.
3.3. Учень приступає до роботи тільки тоді, коли він переконався в герметичності вологих препаратів.
3.4. Учень дотримується обережності при роботі з вологими препаратами, щоб уникнути
ушкодження, тому що можна порізатися осколками скла або отруїтися шкідливими випарами формалінового розчину, в якому знаходиться
досліджуваний об'єкт.
4. Вимоги безпеки після закінчення лабораторних робіт з біології з вологими
препаратами.
4.1. Після закінчення роботи учні
здають вологі препарати вчителю біології або лаборанту кабінету біології на зберігання.
4.2. Учні приводять своє робоче
місце в порядок.
4.3. Учні знімають спецодяг, миють руки з милом.
5. Вимоги
безпеки в аварійних ситуаціях в кабінеті біології під час проведення
лабораторних робіт з вологими препаратами.
5.1. У разі виникнення аварійних ситуацій (пожежа, поява сильних сторонніх запахів):
· припинити виконання роботи;
· повідомити про те, що трапилося вчителю біології;
· за вказівкою вчителя, учні швидко і без паніки мають залишити кабінет біології.
5.2. Якщо відбулося пошкодження
вологого препарату і при цьому стався витік шкідливого розчину і випарів,
щоб уникнути отруєнь та алергічних реакцій, учителю біології необхідно вивести учнів з кабінету, нейтралізувати розчин, прибрати його залишки і провітрити кабінет.
5.3. Якщо при цьому спостерігається
наявність порізів осколками, необхідно змастити краї ранки йодом і накласти стерильну пов'язку,
необхідно повідомити заступника завідувача з НВР закладу
та, при необхідності, забезпечити відправку постраждалого до найближчого
медичного закладу.
Завідувач кабінетом ___________ _______________________
(підпис) (
прізвище та ініціали)
З інструкцією ознайомлений та отримав:
« » 20___ р
Наказом директора ______________
№ від 20___
р.
Директор
ІНСТРУКЦІЯ №
11
з безпеки життєдіяльності учнів
під час роботи на персональному комп’ютері у кабінеті біології
1. Загальні положення
1.1. У кабінеті біології встановлена
складна апаратура: комп’ютер, інтерактивна дошка, проектор та інші технічні навчальні засоби, що потребують обережного поводження при користуванні.
1.2. У кабінеті біології проводяться навчальні заняття, позакласні заходи з використанням інформаційних та комунікаційних технологій.
1.3. До роботи на ПК допускаються учні та
вчителі, які пройшли медичний огляд, інструктаж з безпеки життєдіяльності на робочому місці та інструктаж
з пожежної безпеки.
2. Вимоги безпеки перед початком роботи
2.1. Перебуваючи в кабінеті біології
зніміть верхній одяг, сядьте на робоче місце, нічого не чіпаючи без
дозволу вчителя.
2.2. Огляньте робоче місце, упевніться, що
на ньому відсутні сторонні предмети, та видимі пошкодження апаратури і меблів.
2.3. Сядьте зручно, щоб дивитись на монітор
не нахиляючись. Розмістіть на столі навчальні приладдя так, щоб
вони не заважали працювати з комп’ютером.
2.4. Забороняється перебувати в кабінеті
інформатики без нагляду вчителя.
3. Вимоги безпеки під час роботи
3.1. Під час роботи з комп’ютером забороняється:
- чіпати роз’єми з’єднувальних кабелів, торкатися до проводів живлення, ремонтувати обладнання;
- вмикати і вимикати апаратуру без дозволу вчителя;
- працювати у вологому одязі та вологими руками;
- класти предмети на обладнання комп’ютера;
- займатися сторонніми справами та сторонніми розмовами з товаришами.
3.2. Тривалість безперервної роботи за
монітором під час уроку не повинна перевищувати 15-25 хвилин, в залежності від віку
учня.
3.3. При появі задимленості чи запаху горілої пластмаси, негайно припиніть роботу, вимкніть апаратуру
і повідомте про це вчителя.
3.4. В разі враження електричним струмом
працюючого, або виникнення пожежі, негайно вимкніть головний рубильник
кабінету, який знеструмлює все обладнання, і застосуйте засоби
пожежогасіння та першої допомоги потерпілим. Повідомте негайно про цей випадок дирекцію
школи.
4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
4.1. Закрийте всі програми, якими користувались на комп’ютері та вийдіть з програмної оболонки на "робочий стіл”.
4.2. Приберіть робоче місце, заберіть всі особисті речі та спокійно вийдіть з кабінету.
4.3. Вчителю:
- вимкнути комп’ютер, інтерактивну дошку, проектор;
5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
5.1. У випадку виявлення обривів мережі живлення, пошкодження заземлення,
електроустаткування, появлення запаху гару негайно відключити живлення та повідомити про аварійну ситуацію
вчителя
5.2 У будь-яких випадках збою при роботі технічного
устаткування чи програмного забезпечення негайно повідомте вчителя.
5.2. У випадку відключення електроживлення припинити роботу та повідомити вчителя.
Інструкцію розробив:
Завідувач кабінетом ______________ ___________________
(підпис) (прізвище
та ініціали)
З інструкцією ознайомлений та отримав:
« » 20___р.
«ЗАТВЕРДЖЕНО»
Наказом
директора ________________
№_____від________20___
р.
Директор______________
ІНСТРУКЦІЯ
№ 12
з
техніки безпеки в куточку живої природи
I. Перед
початком роботи
1.1 Одягніть
спецодяг (халат, фартух).
1.2 Виконуйте
тільки ту роботу, яка передбачена завданням або доручена вчителем.
II. Під
час проведення роботи
2.1 Під
час пересаджування або перевалювання рослин , пікірування розсади
використовуйте рукавиці.
2.2 Готуючи
підживлення рослин, не
торкайте до добрив руками, їх треба набирати спеціальними неметалевими
ложечками або совочками.
2.3 Не
обприскуйте і обпилюйте рослини отрутохімікатами. Для боротьби з комахами - шкідниками проводьте обробку
рослин мильним розчином або мильною піною , тютюновою настоянкою, 5% -м розчином сечовини.
2.4 Очищаючи
клітки птахів і вольєри тварин-ссавців , виконуйте роботи в рукавицях. Виймаючи тварин з
вольєра, беріть
їх за гривок, щоб уникнути укусу. Не виймайте з вольєра самок, які нещодавно
принесли потомство : це
загрожує укусом.
2.5 У
разі захворювання якоїсь тварини негайно повідомте про це вчителя.
2.6 Замінюючи
воду в акваріумі за допомогою сифона, не висмоктуйте повітря з його трубки
ротом. Користуйтеся для цього гумовою грушею, вставленою в трубку сифона.
2.7 Якщо
під час роботи ви травмувалися, негайно повідомте про це вчителя.
III Після закінчення
роботи
3.1 Приберіть
робоче місце, здайте вчителю або лаборанту інструменти та прилади, якими ви користувалися під час
роботи.
3.2 Зніміть
спецодяг і ретельно помийте руки з милом.
Інструкцію розробив:
Завідувач
кабінетом ___________ _______________________
(підпис) (
прізвище та ініціали)
З інструкцією
ознайомлений та отримав:__________________________
« _______» _____________ 20_____
р
«ЗАТВЕРДЖЕНО»
Наказом директора _____________
від_________ 20__
р.
Директор _____________
ІНСТРУКЦІЯ №
13
з охорони праці під час роботи
на шкільній навчально-дослідній ділянці
І.
Загальні положення
1. Учнів потрібно ознайомити (з обов'язковим
показом) з прийомами роботи, що дають змогу забезпечити правильну позу під час
трудового процесу, оптимальні ритм і навантаження в роботі м'язів, а також
запобігають травматизму.
2. У кожному конкретному випадку вчитель, який
керує роботою учнів на ділянці, зобов'язаний інструктувати дітей, як
користуватися сільськогосподарськими знаряддями, щоб не нанести пошкоджень ні
собі, ні тим, що перебувають поруч.
3. Одночасно на навчально-дослідній ділянці
працює половина класу. Учитель, який керує роботою, повинен бути присутній під
час роботи на навчально-дослідній ділянці і забезпечувати виконання учнями
Правил техніки безпеки.
4. На шкільній навчально-дослідній ділянці учні
працюють у халатах і рукавицях.
5. На шкільній навчально-дослідній ділянці
категорично забороняється садити колючі кущі та отруйні рослини.
6. Учням, які працюють на шкільній ділянці,
категорично забороняється робота з отрутохімікатами, інсектицидами й
гербіцидами. У разі крайньої потреби обприскування або обпилювання рослин
проводять дорослі (вчителі, лаборанти, технічний персонал) при відсутності
дітей, яких потім протягом 5 діб на ділянку не допускають.
7. Під час роботи на шкільній навчально-дослідній
ділянці не можна дозволяти учням працювати руками. Для цього використовують
сапки, розпушувачі. Учні під час виконання таких робіт, щоб запобігти
забрудненню рук землею, обов'язково повинні надягати рукавиці.
8. Очищають ґрунт від засмічуючих його сторонніх
предметів (каміння, осколків скла, уламків металу тощо) за допомогою лопат,
грабель, сап. Виконувати такі роботи руками забороняється.
9. Сільськогосподарські знаряддя повинні
відповідати віку учнів. Робоча частина лопат повинна бути різною. Її треба
визначити, виходячи із зросту учнів різних вікових груп.
10. Під час перенесення загострених знарядь
(лопат, грабель, вил) з місця зберігання на навчально-дослідну ділянку учні
повинні тримати їх вертикально, робочою частиною вниз, щоб не завдати травм
іншим учням.
11. Бажано користуватись на шкільній навчально-дослідній
ділянці лійками невеликих розмірів (місткістю до 4 л). Якщо в школі є тільки
великі стандартні лійки, треба стежити за тим, щоб учні під час роботи наливали
в них води не більше як 1/3 місткості лійок.
12. Під час підживлення, пікірування,
пересаджування рослин, а також доглядання тварин учні надягають халати або
фартухи, що постійно зберігають у приміщенні куточка живої природи, і захищають
руки рукавицями.
13. Під час приготування підживлень для
рослин учням забороняється доторкуватися до добрив руками, треба набирати
добрива спеціальними неметалевими ложечками.
14. Для боротьби з комахами-шкідниками рослин
категорично забороняється користуватися інсектицидами.
15.Тривалість роботи учнів на шкільній
навчально-дослідній ділянці встановлюється відповідно до їх віку. Учні 4-5
класів працюють на ділянці 2 год. Через кожні 20 хв. роблять 10 хв. перерви.
Робота на шкільній ділянці учнів 7-8 класів, як суспільно-корисна праця, може
тривати 3-4 год. з 10-хвилинними перервами через кожні 30 хв. Під час кожного
заняття треба урізноманітнювати види діяльності учнів, переключаючи ланки з
одних видів роботи на інші.
16. При роботах на навчально-дослідній ділянці
робота учнів з вантажами повинна становити не більше 1/3 робочого часу, при
цьому слід дотримуватись граничних норм піднімання та опускання вантажів
неповнолітніми, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров'я України від
22.03.1996 р. № 59.
II. Вимоги безпеки
перед початком роботи
1. Приходьте на роботу на шкільній
ділянці в робочому одязі і взутті.
III. Вимоги безпеки під час
виконання роботи
1.Переносьте загострені сільськогосподарські знаряддя
(лопати, граблі, вила) у вертикальному положенні так, щоб їх робоча частина
була спрямована вниз: це запобігає травмуванню ваших товаришів.
2. Копаючи грунт лопатою, працюйте по черзі то з
правої, то з лівої ноги (по 5 хв.). Це запобігає викривленню хребта.
3.Переносячи землю або добрива на носилках, не
перевантажуйте їх. Дотримуйтесь норм, встановлених учителем.
4. Переносячи вантажі, рівномірно навантажуйте
обидві руки.
5. Дотримуйтесь вказаного вчителем ритму роботи.
6. Щоб запобігти перевтомі, робіть під час роботи
10-хвилинні перерви через кожні 20 або 30 хвилин за вказівкою вчителя.
7. Працюючи лопатою, стежте за тим, щоб вона не
поранила ноги. Не перевантажуйте лопату землею: навантажуйте її не більше ніж
на 1/ 3 штика. Під час роботи граблями, вилами не спрямовуйте їх робочу частину
на тих, хто перебуває поблизу.
8. Під час прополювання працюйте обов'язково в
рукавицях.
9. Не обприскуйте і не обпилюйте рослин
отрутохімікатами. Якщо це буде необхідно, таку роботу виконають дорослі. Після
обробки ділянок отрутохімікатами не заходьте туди протягом 5 діб.
10. Не їжте немиті коренеплоди, овочі, ягоди.
IV. Вимоги безпеки після закінчення
роботи
Після закінчення роботи на ділянці почистіть інвентар,
здайте його, зніміть робочий одяг і ретельно вимийте руки з милом.
V. Вимоги безпеки в аварійних
ситуаціях
1. У
випадку якоїсь травми відразу ж зверніться до вчителя: він надасть першу
медичну допомогу і, якщо потрібно, відправить до шкільного лікаря.
2. При
необхідності викликати швидку допомогу за телефоном 1-03.
Інструкцію розробив:
Завідувач
кабінетом ___________ _______________________
(підпис) (
прізвище та ініціали)
З інструкцією ознайомлений та отримав:_________________________
« ______ » ___________
20___ р
«ЗАТВЕРДЖЕНО»
Наказом директора__________ № від 20___р. Директор
ІНСТРУКЦІЯ № 14
з охорони праці для учнів при проведенні екскурсій з біології
1. Загальні вимоги охорони праці при проведенні екскурсії з біології
1.1. До участі в екскурсіях допускаються учні, починаючи з 6-го
класу, які пройшли інструктаж з охорони праці, медичний огляд,
не мають медичних протипоказань і вивчили дану інструкцію з охорони праці при проведенні екскурсій з біології з учнями школи.
1.2. Під час екскурсії з біології можливий вплив наступних небезпечних і шкідливих факторів
· травмування ніг при пересуванні без взуття, а також без штанів або панчох;
· укуси отруйними тваринами і плазунами (змії, павукоподібні, багатоногі тощо);
· зараження інфекційними хворобами при
укусах їх переносниками ( кліщів, гризунів, комахи тощо);
· отруєння отруйними рослинами, плодами та грибами;
· зараження шлунково-кишковими хворобами, вживаючи воду з відкритих водойм.
1.3. Згідно з інструкціє ю з
охорони праці при проведенні екскурсій з біології при проведенні екскурсії
необхідно мати медичну аптечку для надання першої допомоги постраждалим.
1.4. Учні зобов'язані дотримуватися
правил пожежної безпеки, не розводити багаття і не користуватися відкритим вогнем у лісі.
1.5. Під час екскурсії групу учнів повинні супроводжувати двоє дорослих.
1.6. Про кожний нещасний випадок
необхідно негайно повідомити керівнику екскурсії, який повинен надати першу допомогу потерпілому, при необхідності, відправити його до найближчого медичного закладу та повідомити про
подію адміністрації школи.
1.7. Під час екскурсії учні повинні
дотримуватися правил поведінки та особистої гігієни, також учні повинні дотримуватися встановленого порядку проведення екскурсії та вимог цієї
інструкції при проведенні екскурсій з біології.
1.8. Учні, що не виконали або порушили інструкцію
з охорони праці при проведенні екскурсій з біології, притягуються до
відповідальності, а з усіма учнями необхідно провести позаплановий інструктаж з
охорони праці.
2. Вимоги охорони праці перед проведенням екскурсії з біології
2.1. Перед проведенням екскурсії, її керівник повинен ретельно обстежити ділянку місцевості, де буде проводитись екскурсія учнів, вибираючи безпечні місця і
маршрути пересування.
2.2. Ознайомитися з інформацією про місцевих отруйних та небезпечних тварин, плазунів, комах, рослин, плодів та грибів.
2.3. Надіти
одяг і взуття, яке відповідає сезону та погоді. Для запобігання травм і укусів
ніг надіти штани або панчохи. Щоб уникнути натирання ніг, взуття має бути зручним і відповідати розміру.
2.4. Переконатися в наявності аптечки
та її укомплектованості необхідними медикаментами і перев'язувальним матеріалом.
3. Вимоги охорони праці під час екскурсії з біології
3.1. Пересуватися необхідно у взутті, щоб уникнути травм і укусів.
3.2. Вивчаючи флору і фауну водойми, не входити у воду. Для ознайомлення з живими об'єктами водоймища
користуватися сачками на довгих ручках. Використання човнів або містків забороняється.
3.3. Щоб уникнути лісових пожеж та опіків, забороняється розводити багаття.
3.4. Забороняється використання
отруйних речовин (хлороформ, сірчаний ефір тощо) для знищення комах.
3.5. Щоб уникнути отруєнь, не пробувати на смак різні рослини, плоди і гриби.
3.6. Щоб уникнути укусів і травм, не торкатися руками до отруйних і небезпечних плазунів,
тварин, комах, рослин і грибів, а також не чіпати колючі чагарники і
рослини.
3.7. Забороняється викопувати рослини
з грунту незахищеними руками, необхідно використовувати для цієї мети лопатки, розпушувачі та
інші захисні засоби.
3.8. Щоб уникнути зараження шлунково-кишковими
хворобами , не можна пити воду з відкритих водойм, для цього
використовувати воду, яку взяли із собою.
4. Вимоги охорони праці після закінчення екскурсії
з біології
4.1. Перевірити за списком наявність всіх
учасників екскурсії.
4.2. Здати керівнику екскурсії інвентар та зібрані зразки.
4.3. Ретельно вимити руки з милом або іншими дезінфікуючими засобами.
5. Вимоги охорони праці в аварійних ситуаціях при проведенні
екскурсії з біології
5.1. При укусі отруйними тваринами,
плазунами, комахами негайно доставити потерпілого до найближчого медичного закладу, повідомивши про це адміністрації навчального закладу.
5.2. При отриманні травми, надати
першу допомогу потерпілому, при необхідності, доставити його до найближчого медичного закладу, необхідно повідомити заступника з НВР закладу.
Інструкцію розробив:
Завідувач кабінетом _____________ ___________________
(підпис) (прізвище
та ініціали)
З інструкцією ознайомлений та отримав:
« » 20___р.
Немає коментарів:
Дописати коментар